Поляновський Олексій Феліксович

Поляновський Олексій Феліксович

 народився 29 липня 1978 року в селі Теньківка Житомирської області. Навчався у Теньківській загальноосвітній школі, після чого розпочав трудовий шлях. Працював у СТОВ «Полісся», був знаним як сумлінний працівник, відданий родині й праці.

З початком війни став до лав Збройних Сил України. Служив у Сухопутних військах ЗСУ, зокрема у складі 110 окремої механізованої бригади. Обіймав посаду навідника 2-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 6-ї механізованої роти 2-го механізованого батальйону. Побратими знали його під позивним "Дід" — за мудрість, досвід і відповідальність.

Внаслідок раніше отриманих на фронті травм голови та тулуба, Олексій потрапив до лікарні, де 26 червня 2024 року його серце зупинилося. Він став ще одним символом тієї жертви, яку українські воїни приносять щодня — не лише на передовій, а й у боротьбі з наслідками війни.

Похований у селі Очеретянка. Його пам’ять зберігатимуть син Дмитро, доньки Діана та Софія, а також громада, яка втратила ще одного справжнього Захисника.

ВІЧНА ПАМʼЯТЬ І СЛАВА ГЕРОЮ!