Костирін Володимир Іванович

Костирін Володимир Іванович

Народився 22 квітня 1970 року в селі Наливайківка Макарівського району Київської області. Проживав у селі Соколів Курненської громади. Мав професійно-технічну освіту — тракторист-машиніст широкого профілю та слюсар. Згодом служив у Міністерстві внутрішніх справ України, зокрема в Лук’янівському СІЗО, де працював конвоїром. З початком війни вступив до лав Збройних сил України. Служив у 30-й окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького. Обіймав посаду головного сержанта роти, мав військове звання головного сержанта. Позивний — «Сокол», який отримав завдяки назві села, де мешкав. Командир вирішив присвоїти цей позивний, коли записував дані про місце проживання його сім’ї.

Загинув 31 січня 2025 року поблизу населеного пункту Васюківка Бахмутського району Донецької області внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої під час переміщення особового складу.

Був неодноразово відзначений за службу та мужність:

• Відзнаками «Учасник бойових дій», «За оборону Маріуполя», «Перемога за нами» (сектори А та Б); • Козацьким хрестом II та III ступеня;

• Медалями «За відвагу», «Учасник АТО», «Захисника Вітчизни», «25 років незалежності України»;

• Нагрудними знаками «Ветеран війни» ,«DEI GRATIA».

Зразковий військовослужбовець і патріот, якого побратими згадують як розумного, хороброго, світлого чоловіка та найкращого батька. Його авторитет серед побратимів був беззаперечним.

Похований 1 травня 2025 року в селі Соколів.

Залишились дружина — Костиріна Оксана Вікторівна, син — Андрій, донька — Олена та сестра — Жидецька Валентина Іванівна.

СВІТЛА ПАМʼЯТЬ І ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!