Лісковий Олег Петрович

Лісковий Олег Петрович

Народився 13 листопада 1990 року в селі Улашанівка, а проживав у селі Соколів Житомирської області. Здобув фах лицювальника-плиточника у Професійно-технічному училищі №5 міста Житомир, а також спеціальність тракториста-машиніста в Червоноармійському професійному ліцеї.

Цікавився автомобілями, сільськогосподарською технікою та мав щире хобі — допомагати всім і завжди. Працював будівельником по всій Україні та за кордоном. Після травми хребта, отриманої на будівництві, влаштувався на підприємство «Кромберг енд Шуберт» у Житомирі.

З початком повномасштабної війни став до лав Збройних Сил України. Служив водієм автомобільного підвозу боєприпасів у взводі матеріального забезпечення танкового батальйону військової частини А3719. Мав військове звання солдата. Під час навчань у Великобританії отримав позивний «Лесик».

Олег загинув 9 грудня 2024 року поблизу села Діброва, Сєвєродонецького району Луганської області. Під час виконання бойового завдання на нього було скинуто вибуховий пристрій з ворожого безпілотника.

Його відзначено:

• Грамотами за сумлінну та зразкову службу, мужність і героїзм;
• Відзнакою командира «За сумлінну службу»;
• Пам’ятною грамотою за жертовне служіння у ЗСУ.

Похований у рідному селі Улашанівка, поруч із батьком, як сам заповідав. У нього залишилися дружина, донька, син, мати, дві сестри й два брати.

СВІТЛА ПАМʼЯТЬ І ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!