SWOT -аналіз Курненської територіальної громади.

Сильна сторони

Слабі сторони

1.Сприятливі природні умови для розвитку рослинництва, ягідництва, садівництва (середній бал бонітету 35–40) та тваринництва (наявність кормових угідь).

2. Загальна кількість населення працездатного віку становить 57,8% .

3. Є корисні копалини: вогнетривкі глини, пегматити, кварцові піски, пегматити.

4. Загальна площа вільних земельних ділянок пром. призначення з можливістю підключення до енерго- та становить  65 га.

5. Вигідне транспортне сполучення: через територію громади проходить дорога М 06 [Київ–Чоп].

6. Значні площі лісових насаджень – 19% території громади (запаси деревини).

7. Відсутність великих виробництв із викидами шкідливих речовин у повітря (немає пром. підприємств).

8.Є значна сировинна база для розвитку переробки сільськогосп. продукції (зерно, молоко).

9. Добре розвинена мережа закладів (10) дошкільної освіти має сучасне матеріально-технічне забезпечення .

10.Громада надає різноманітні та якісні соціальні послуги (всього 10 базових та 17 адміністративних послуг соціального характеру).

11.На території громади працюють 6 НУО, які мають досвід мобілізації на реалізацію інфраструктурних проєктів.

12. Добре розвинена інфраструктура для занять спортом, частково – модернізовна (спортивна школа, 3 поля зі штучним покриттям, 15 стадіонів).

1. Стійкий від'ємний приріст населення протягом останніх 30 років, й низька щільність (25 осіб на 1 км² ).

2. Низький рівень підприємницької ініціативи (відсутність підприємств в сферах побутового обслуговування населення, переробки с/г продукції тощо).

 3. Інвентаризацію земель не завершена, що призводить до недоотримання податків та  орендної плати.

4. Брак робочих місць (домінує самозайнятість та тіньове працевлаштування).

5.Фінансова інфраструктура громади не розвинена (немає банків та банкоматів).

6. Залізнична станція Курне як вантажна каса не діє з 2010 р.

7. Об’єкти туристичної та рекреаційної сфери громади за її межами майже невідомі .

8.  Незадовільний стан доріг із твердим дорожнім покриттям (зношеність до 70%).

9.Переважна більшість закладів соціальної сфери розміщуються в  будівлях (понад  50 років і більше), які потребують заходів з енергоефективності.

10. На території громади немає жодного іноземного інвестора та досвіду залучення коштів міжнародної технічної допомоги.

11. Система збору ТПВ неналагождено,  немає сортування  та їх переробки немає.

12. Заклади бюджетної сфери потребують  заходів з оптимізації та реорганізації, також термомодернізації.

13. Домінування архаїчного домогосподарювання, традиційні аграрні культури, застарілі техніки, одноосібність.

14. Низький відсоток населення отримує централізоване водопостачання (15%).

Можливості (шанси)

Загрози

1. Державна підтримка розвитку територій (сільських, будівництва доріг, спортивної інфраструктури та ін. ), обласні програми розвитку.

2. Доступність міжнародних  зовнішніх ресурсів (фінансових та ін.)

3.Стале зростання попиту на сільськогосподарську продукцію, зокрема органічну, на світових ринках.

4. Безмитні квоти для українських товарів (насамперед – сільськогосподарські), що експортуються до ЄС.

5. Наявність організацій, що надають навчально-консультативні послуги для територіальних громад.

6. Доступність новітніх аграрних технологій, в тому числі – для дрібних домогосподарств.

7. Зростання в Україні інтересу до сільського зеленого туризму, агротуризму, екотуризму .

8.Зацікавленість громад-сусідів у розв`язанні спільних проблем на засадах муніципального співробітництва.

9.Наявність та доступність енергозберігаючих технологій та відновлювальних джерел енергії.

10.Розвиток новітніх електронних комплексів управління, інших цифрових ресурсів.

11.Доступність сучасних технологій сортування та утилізації ТПВ.

12.Повернення трудових мігрантів з набутим досвідом та новою культурою праці.  

1. Згортання активності світової економіки, її перепрофілювання та нова структуризація через ковід-кризу.

2. Збереження високих ризиків для потенційних інвесторів в Україні.

3.Наслідки запровадження ринку землі.

4. Непрозора державна політика щодо розподілу коштів, що спрямовуються на місцевий та регіональний розвиток.

5.Перекладання державою  нових повноважень на територіальні громади без компенсації витрат.

6.Наявність значно більш високооплачуваної роботи в досяжній близькості від громади.

7.Світова тенденція до потепління, що призводить до зменшення прісноводних ресурсів (рівень ґрунтових вод значно знизиться).

8.Набуття чинності низки положень ЗУ «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини».

9. Ймовірне позбавлення місцевих бюджетів права на акциз від продажу пального.

10. Відсутність дієвого контролю з боку держави за вирубкою лісів.

11. Неефективний державний контроль над діяльність крупних сільськогосподарських товаровиробників щодо дотримання ними екологічних норм.