ЗВІТ про стратегічну екологічну оцінку Стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану з реалізації стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2023 роки  

 

ЗВІТ

про стратегічну екологічну оцінку

Стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану з реалізації стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2023 роки

2021

 

 

 

ЗМІСТ

1	Зміст та основні цілі Стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану заходів із реалізації стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2023 роки, їх зв'язок з іншими документами державного планування.	3
2	Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення,  та прогнозні зміни цього стану, якщо Стратегію розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2027 роки та План із реалізації стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2023 рокине буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень).	22
3	Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях , які ймовірно зазнають впливу.	35
4	Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоровя населення, які стосуються Стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану з реалізації стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2023 роки, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом.	36
5	Зобов'язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов'язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються Стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану з реалізації стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2023 роки, а також шляхи врахування таких зобовязань під час їх підготовки.	40
6	Опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоровя населення, у тому числі вторинних,кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових, постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків.	44
7	Заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та помякшення негативних наслідків виконання Стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану з реалізації стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2023 роки.	50
8	Обгрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення.	52
9	Заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання програми для довкілля, у тому числі для здоров'я населення.	54
10	Опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності).	57
11	Резюме не технічного характеру, розраховане на широку аудиторію	57
12	Список використаних джерел	61

 

Зміст та основні цілі Стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану з реалізації стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2023 роки, їх зв'язок з іншими документами державного планування.

 

Мета Стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2027 роки (далі-Стратегія) полягає у вирішенні спільних проблем та реалізації спільних завдань щодо ефективного розвитку продуктивних сил громади, раціонального використання ресурсного потенціалу, створення комфортних умов життя населення, забезпечення екологічної безпеки та вдосконалення територіальної організації суспільства. Це досягається через спільну реалізацію інтересів влади, громади та бізнесу.

Для досягнення зазначеної мети було визначено три стратегічні цілі розвитку територіальної громади, які конкретизовані в оперативних цілях та завданнях (таблиця 1).

В основі Плану заходів із реалізації Стратегії на 2021- 2023 роки– проєктні ідеї, що були запропоновані мешканцями Курненської громади та відібрані робочою групою. При цьому були внесені деякі зміни до запропонованих технічних завдань або ж кілька проєктних ідей узагальнено через їхню однотипність. Усього в переліку 40 технічних завдань на проєкти місцевого та регіонального розвитку Кілька проєктних ідей було відкладено для наступного плану заходів із реалізації Стратегії.

Стратегія – прогнозний та програмний документ соціально-економічного розвитку громади. В основі методики створення – вимоги законодавства України, насамперед, Конституції України, законів України «Про засади державної регіональної політики», «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року», «Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про стимулювання розвитку регіонів».

Цілі Стратегії узгоджені з стратегічними та оперативним цілями Державної стратегії регіонального розвитку на 2021 – 2027 роки, затвердженої постановою КМУ від 05.08.2020 №695, Стратегії сталого розвитку Житомирської області на період до 2027 року, в редакції рішення  Житомирської облради  від 07.02.2019 № 1364 та відповідає планам їх реалізації та економічним, соціальним, екологічним, інфраструктурним, територіальним й іншим аспектам розвитку громади.

 

Таблиця 1.1.

 

Структура (матриця) цілей та завдань Курненської територіальної громади

Стратегічна ціль	Оперативна ціль	Завдання
1.Посилення конкурентноспроможності економіки громади	1.1. Модернізація дрібного товаровиробника та надавача послуг	1.1.1. Сприяти розвитку потенціалу малого фермерства, ФОПів,   дрібних домогосподарств щодо освоєння інноваційних методів ведення сільгоспвиробництва (тваринництва, ягідництва, садівництва, органічного землеробства та ін.)
		1.1.2. Створити систему навчальної, консультативно-методичної та юридичної допомоги для малих суб’єктів господарювання
		1.1.3. Стимулювати створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, інших форм об`єднання дрібних товаровиробників та надавачів послуг
	1.2. Активізація  логістичних можливостей громади	1.2.1. Підготувати низку інвестиційно-привабливих об`єктів несільськогосподарського призначення для логістичних потреб
		1.2.2. Покращити якість дорожнього покриття доріг місцевого значення та вулиць населених пунктів
	1.3. Розвиток туризму та рекреації на теренах громади	1.3.1. Впорядкувати потенційні туристичні об`єкти, розвинути існуючу туристично-рекреаційну інфраструктуру громади
		1.3.2. Розробити, облаштувати та запровадити нові туристичні маршрути на теренах громади, інші туристичні продукти
		1.3.3. Стимулювати розвиток агро-еко туризму
		1.3.4. Створити та наповнити змістом мобільний додаток туристично-рекреаційних та інших сервісних можливостей громади
		1.3.5. Запровадити до туристичної діяльності громади геоінформаційні системи
	1.4. Маркетинг громади та просування її можливостей	1.4.1 Розробити та поширити інвестиційний паспорт громади, сформувати її інвестиційний каталог
		1.4.2. Створити брендбук громади для просування продукції місцевих підприємств, сувенірної продукції
2. Cучасне, комфортне та безпечне, життєве середовище	2.1. Чисте довкілля та належний благоустрій	2.1.1. Налагодити регулярний збір та вивезення твердих побутових відходів, запровадити їх роздільне збирання
		2.1.2. Стимулювати відмову мешканців громади від спалення залишків сільгоспвиробництва, перехід до компостування
		2.1.3. Збільшити площі кліматичних та полезахисних насаджень
		2.1.4. Створити в громаді систему загального моніторингу стану її природного середовища
		2.1.5. Здійснити реконструкцію низки громадських місць на засадах ландшафтного дизайну
	2.2 Зміцнення громадської безпеки та належний захист від надзвичайних ситуацій	2.2.1. Заснувати добровільні пожежні команди та забезпечити умови для їхньої діяльності
		2.2.2. Запровадити систему відеоспостереження «Безпечна громада»
		2.2.3. Створити комплексний Центр безпеки громади
	2.3 Модернізована комунальна інфраструктура, дієве енергозбереження	2.3.1. Провести комплексну інвентаризацію наявних комунальних ресурсів, в т.ч. – землі
		2.3.2. Підтримати розвиток та диверсифікацію комунального господарства громади
		2.3.3. Запровадити енергетичний менеджмент у комунальних підприємствах та установах, провести заходи з термомодернізації
		2.3.4. Забезпечити будівництво нових та реконструкцію існуючих   мереж водопостачання й водовідведення
		2.3.5. Забезпечити транспортну доступність всіх населених пунктів громади
	2.4. Ефективне планування розвитку території громади	2.4.1. Розробити законодавчо визначену містобудівну документацію
		2.4.2. Запровадити до діяльності сільської ради геоінформаційні системи містобудівного кадастру
3.Високі стандарти життя та розвиток людського потенціалу	3.1 Створення умов для підтримки здоров’я мешканців громади	3.1.1. Створити мережу новітніх спортивних об’єктів
		3.1.2. Підтримати діяльність громадських об`єднань та ініціатив у галузі спорту
		3.1.3. Підвищити доступність медичної допомоги та якість охорони здоров`я, зокрема вразливих груп мешканців.
	3.2 Якісні базові послуги та їх цифровізація	3.2.1. Оснастити ЦНАП сучасним обладнанням та забезпечити діджиталізацію його послуг
		3.2.2. Запровадити в громаді муніципальну статистку
		3.2.3. Підвищити доступність та якості послуг соціального захисту й соціального забезпечення
	3.3. Залучення мешканців до громадської діяльності, розвиток співпраці «влада – бізнес», просування гендерної рівності	3.3.1   Розробити та впровадити нові механізмів участі мешканців громади в її справах та забезпечення гендерної рівності
		3.3.2. Підвищити рівень обізнаності депутатів сільської ради, її штатних працівників, громадських активістів та місцевих підприємців із питань залучення до прийняття та реалізації управлінських рішень
		3.3.3. Створити та забезпечити умови для діяльності низки консультативно-дорадчих рад при сільській раді (громадської, молодіжної, з підприємцями та ін.)
	3.4. Забезпечення доступності   освітніх та культурних благ, умов для творчої самореалізації людини	3.4.1. Модернізувати матеріально-технічну базу закладів освіти
		3.4.2. Переформатувавати заклади культури, в т.ч. бібліотеки, як багатофункціональнй сучасний простір
		3.4.3. Створити умови для різноманіття дитячого та молодіжного дозвілля, творчої самореалізації мешканців громади працездатного та старшого віку
		3.4.4. Створити інклюзивне середовище для людей з особливими потребами та інших вразливих категорій мешканців громади.

4. Узгодження між стратегією розвитку громади

та іншими стратегічними документами

Стратегія розвитку Курненської територіальної громади до 2027 року узгоджується з Державною стратегією регіонального розвитку на 2021–2027 роки (затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2020 № 695), стратегією розвитку Житомирської області на період до 2027 року (затверджена рішення №1722 від 18.12.2019  зі змінами від 24.12.2020 № 16), відповідає планам їх реалізації та економічним, соціальним, екологічним, інфраструктурним, територіальним й іншим аспектам розвитку громади.

 

Узгодженість із Державною стратегією регіонального розвитку

Державна стратегія регіонального розвитку на 2021–2027 рр. включає три Стратегічні цілі:

1. Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах.
2. Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів.
3. Розбудова ефективного багаторівневого врядування.

         В усіх зазначених випадках спостерігається повне (понад 50% оперативних   цілей) або часткове (менше 50% оперативних цілей) співпадіння зі змістом цілей Стратегії розвитку Курненської ТГ до 2027 року.

         Стратегічна ціль 1 «Посилення конкурентноспроможності економіки громади» частково кореспондується з двома стратегічнми цілями Державної стратегії: «Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах» та «Підвищення рівня конкурентоспроможності регіонів».

         Стратегічна ціль 2 стратегії розвитку громади « Сучасне комфортне та безпечне життєве середовище» частково кореспондується з ціллю «Формування згуртованої держави в соціальному, гуманітарному, економічному, екологічному, безпековому та просторовому вимірах» Державної стратегії.

         Стратегічна ціль 3 стратегії розвитку громади «Високі стандарти життя та розвиток людського капіталу» частково кореспондується з усіма Стратегічними цілями Державної стратегії регіонального розвитку України.

        

Узгодженість зі Стратегією розвитку Житомирської області

Стратегія розвитку Житомирської області на період до 2027 року включає

 три  цілі:

1. Посилення конкурентних економічних переваг регіону.
2. Створення сучасного, комфортного і безпечного життєвого середовища в територіальних громадах.
3. Стійке поліпшення якості життя та нагромадження людського потенціалу.

Стратегія розвитку Курненської ТГ безпосередньо спирається на вимоги Стратегії розвитку Житомирської області на період до 2027 року, вона містить відповідні зазначеному документу цілі – стратегічні та оперативні, а також завдання, що передбачають спільні дії центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування. Водночас Стратегія розвитку Курненської громади враховує унікальність громади та її потреби в розвитку, отже містить власні цілі та завдання розвитку громади. Це наочно видно з такої таблиці:

Таблиця № 2. Узгодженість стратегічних цілей Стратегії  розвитку Курненської громади із цілями Стратегії розвитку Житомирської області  на період до 2027 р.

 

 

Таблиця 1.2.

 

Таблиця № 2. Узгодженість стратегічних цілей Стратегії  розвитку Курненської громади із цілями Стратегії розвитку Житомирської області  на період до 2027 р.

Стратегічні цілі (область)	Стратегічні цілі Курненської територіальної громади
	Посилення конкурентноспроможності економіки громади	Сучасне, комфортне та безпечне життєве середовище	Високі стандарти життя та розвиток людського капіталу
Посилення конкурентних економічних переваг регіону	х	Х	х
Створення сучасного комфортного та безпечного середовища в територіальних громадах	х	х	Х
Стійке поліпшення якості життя та нагромадження людського капіталу	Х	х	х

Примітка: Велика літера “X” означає більшу узгодженість/зв’язок, аніж маленька “x”.

 

Таким чином стратегічна ціль 1 «Посилення конкурентноспроможності економіки громади» безпосередньо пов`язана з першою ціллю Стратегії розвитку Житомирської області та опосередковано з першою, другою та п`ятою.

         Стратегічна ціль 2 «Сучасне комфортне та безпечне життєве середовище» прямо кореспондується з другою  стратегічною ціллю Стратегії розвитку Житомирської області, опосередковано – з усіма іншими.

         Стратегічна ціль 3 « Високі стандарти життя та розвиток людського капіталу » прямо кореспондується  з третьою ціллю Стратегії розвитку Житомирської області, частково – з першою та другою.  

Таблиця 1.3.

 Стратегічні, оперативні цілі та завдання

Оперативні цілі Стратегії Житомирської області	Оперативні цілі Стратегії розвитку Курненської територіальної громади
	1.1.  Модернізація дрібного товаровиробника та надавача послуг	1.2.  Активізація логістичних можливостей громади	1.3.  Розвиток туризму та рекреації на теренах громади	2.1. Чисте довкілля та належний благоустрій	2.2.  Зміцнення громадської безпеки та належний захист від надзвичайних ситуацій	2.3. Модернізована комунальна інфраструктура та дієве енергозбереження	2.4.  Ефективне планування розвитку території громади	3.1. Створення умов для підтримки здоров’я мешканців громади	3.2.  Якісні базові послуги та їх цифрізація	3.3.Залучення мешканців до громадської діяльності, розвиток співпраці «влада-бізнес», просування гендерної рівності	3.4. Забезпечення доступності освітніх та культурних благ, умов для творчої самореалізації людини
1.1. Активізація точок зростання регіональної економіки	х		х	х	х	х	Х
1.2. Сприяння розвитку малого і середнього підприємництва, у тому числі ( зміни від 24.12.2020 №16)			Х	х		х	Х	х		Х
1.3. Стимулювання розвитку аграрного виробництва		х	Х	х	х	х	Х	х	х	х
1.4. Органічні рослинництво і тваринництво органічних продуктів харчування-точки конкурентноспроможності регіональної економіки, трансформовані у регіональну смарт-спеціалізацію				х	х	х	х	х
2.1. Сприяння розвитку туризму, збереження і розвиток історико-культурної спадщини.	х			х	х	х	Х
2.2.Просторове планування, модернізована комунальна інфраструктура, енергозбереження та підтримка альтернативної енергетики	х		х			х		Х
2.3. Якісні місцеві дороги (мости і шляхопроводи), транспортна доступність, належний благоустрій, чисте і безпечне довкілля ( зміни від 24.  12. 2020 №16)	х	Х	х			Х	х	Х		Х
2.4. Цифрова трансформація, електронні адміністративні послуги, професійні кадри – основа ефективного врядування ( зміни від 24.12.2020 №16)						х		Х		Х
2. 5. Зміцнення громадської безпеки та належний захист від надзвичайних ситуацій			х			х		х		Х
3.1. Зміцнення здоров’я населення , підвищення демографічного потенціалу.	Х	Х	Х			х
3.2. Якісна конкурентноздатна освіта та соціальний захист кожного, хто його потребує ( зміни від 24.  12. 2020 №16)	Х	х				х		х		Х
3.3. Забезпечення доступності культурних благ, сприяння творчій самореалізації людини, розвиток національно-патріотичного виховання та формування всебічно розвинутого молодого покоління ( зміни від 24.  12. 2020 №16)	х					х	х

Примітка: Велика літера “X” означає більшу узгодженість/зв’язок, аніж маленька

 

Щодо оперативних цілей, то спостерігається співпадіння у понад 50% випадках між цілями Стратегії Курненської територіальної громади та Житомирської області. В цілому співвідношення між ними відображено у таблиці:

Абсолютне співпадіння між оперативними цілями Стратегії Курненської громади є лише у двох випадках: ціль 1.3. «Розвиток сфери культури і мистецтв та збереження історико-культурної спадщини» та ціль 5.2 «Цифрова трансформація регіону» обласної стратегії Вочевидь, через їх універсальність та багатоскладовість. Надалі ступінь співпадінь виглядає так.

80% нараховують цілі «3.5. Підвищення ефективності використання рекреаційних ресурсів області» та «5.1 Посилення можливостей територій із особливими проблемами розвитку».

70% – «2.2. Ефективне планування територіального розвитку» та «4.3. Розвиток інформаційних, інформаційно-комунікаційних технологій та їх впровадження у різних сферах життєдіяльності і  виробництва».

60% – «1.1. Забезпечення умов для отримання якісної освіти», «1.2.Створення умов для підтримки та формування здорового населення» та «5.3. Розбудова системи ефективного публічного багаторівневого врядування».

Відразу п`ять цілей містять 50% співпадінь, а саме: «1.4. Забезпечення соціального захисту населення та гендерної рівності», «1.5. Підвищення якості та конкурентоспроможності людських ресурсів», «3.2. Сталий розвиток агропромислового комплексу», «3.4. Стимулювання розвитку малого і середнього підприємництва», «5.4. Підвищення ефективності діяльності інститутів громадянського суспільства».

В усіх інших випадках співпадінь менше половини.

В 40% спіпадінь мають чотири цілі: «2.1. Розвиток транспортної інфраструктури», «2.4  Захист екосистем і збереження довкілля на засадах сталого розвитку», «3.1. Реалізація регіонального інвестиційного потенціалу, нарощення обсягів інвестиційних надходжень»,  «5.4. Покращення доступу громадськості до інформації».

30% мають чотири доволі специфічні цілі, розвиток яких більш притаманен містам: «2.3. Підвищення якості надання населенню житлово-комунальних послуг. Енергозбереження», «3.3. Розвиток високотехнологічного промислового виробництва», «4.1 Нарощування виробництва якісної сільгоспсировини та розвиток її поглибленої переробки», «4.2. Розвиток «зелених» технологій та біоекономіки». 

Тобто в цілому дев`ять цілей містять понад половину співпадінь, п`ять – половину, вісім – менше половини. Отже, незначна перевага – за співпадіннями. Таке співвідношення дозволяє Курненській громаді претендувати на залучення зовнішніх коштів відповідно до регіональної стратегії розвитку, водночас добре відображає специфіку території.

 

Узгодженість із іншими планами розвитку Курненської громади

         Основним короткостроковим документом громади є План (Програма) соціально-економічного розвитку Курненської сільської ради на 2021-2023 рр. Вона була затверджена рішенням 3-ї сесії Курненської сільської   ради 7скликання від 17 грудня 2019 р. План (програма) спирається на План заходів з реалізації у 2018–2020 рр. Стратегії сталого розвитку Житомирської області на період до 2027 року, затвердженого рішенням Житомирської обласної ради  №1722 від 18.12.2019  зі змінами від 24.12.2020 № 16 та на Державну стратегію регіонального розвитку України.

План (Програма) соціально-економічного розвитку Курненської сільської ради на 2021-2023рр. Вона була затверджена рішенням 3-ї сесії Курненської сільської ради  8 скликання від 23 грудня 2020 р. План (програма) спирається на План заходів з реалізації у 2021–2027 рр. Стратегії  розвитку Житомирської області на період до 2027 року, затвердженого рішенням  сесії Житомирської обласної ради №1722 від 18.12.2019  зі змінами від 24.12.2020 № 16 та на Державну стратегію регіонального розвитку України.

Так само близькими є стратегічні цілі Стратегії та пріоритетні напрями, визначені Програмою (Планом) соціально-економічного розвитку Курненської  територіальної громади на 2020 рік.

 

Таблиця 1. 4.

Узгодженість стратегічних цілей Курненської ТГ з напрямами, визначеними Планом (Програмою)  соціально-економічного розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2023 рр.

Стратегічні цілі Курненської ТГ

Цілі (пріоритети) Плану (Програми) соціального-економічного розвитку Курненської сільської ради на 2021-2023 рр.

Бюджетно-фінанансова політика, підвищення ефективності управління комунальним майном територіальної громади

Підтримка розвитку підприємництва та покращення бізнес-середовища

Демографічна ситуація та соціальний захист населення

Соціальна сфера

Зайнятість населення та ринок праці

Розвиток земельних відносин та землевпорядкування території

Освіта.

Культура та духовність

Охорона здоров’я

Фізична культура та спорт

Житлово-комунальне господарство та благоустрій села

Захист населення і територій громади від надзвичайних ситуацій. Цивільний захист, пожежна  та техногенна безпека

1. Посилення конкурентних економічних переваг регіону.

Х

х

Х

Х

х

х

2. Створення сучасного, комфортного і безпечного життєвого середовища в територіальних громадах.

х

х

Х

Х

Х

Х

х

Х

х

3.Стійке поліпшення якості життя та нагромадження людського потенціалу.

Х

х

х

Х

х

х

х

Х

Х

Х

Х

Примітка: Велика літера “X” означає більшу узгодженість/зв’язок, аніж маленька “x

Тобто навіть за умов великої подрібненості пріоритетних напрямів у Плані (програмі) Курненської сільської ради більше чи менше співпадіння спостерігається в 78% випадків. Це означає сумісність обох документів.

Також у Курненській територіальній громаді діє кілька галузевих програм.

 

Таблиця 1. 5.

 

Відповідність між завданнями Стратегії громади та її галузевими программами

 

№ п/п	Назва Програми	Відповідність	Роки затвердження	Рішення сесії	Відповідальний за виконання Програми
1.	Програма розвитку, ремонту та утримання вулично - дорожньої мережі	Х	2021-2025 рр.	сесія 8 скликання№ 30	Виконком с/р
2.	Програма профілактики та боротьби зі злочинністю на території Курненської сільської ради	Х	2021-2025 рр.	сесія 8 скликання№ 31	Пулинське ВП Новоград-Волинського ВП ГУНП в Жит. обл.
3.	Програма індивідуального житлового будівництва Курненської сільської ради «Власний дім»	Х	2021-2025 рр.	2 сесія 8 скликання № 33	Житомирський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, відділ комунальної власності, ЖКГ та благоустрою с/р
4.	Програма забезпечення пожежної та техногенної безпеки, захисту населення і території Курненської сільської ради	Х	2021-2025 рр.	сесія 8 скликання № 34	Виконком с/р, УДСНС України в Жит.обл.
5.	Програма розвитку первинної медико-санітарної допомоги Курненської с/р	Х	2021-2025 рр.	сесія 8 скликання № 35	Виконком с/р
6.	Програма соціального захисту окремих категорій населення Курненської с/р	Х	2021-2025 рр.	сесія 8 скликання № 36	Фінансовий відділ, відділ бухгалтерського обліку та звітності, ССД с/р
7.	Програма розвитку земельних відносин на території Курненської сільської ради	Х	2021-2025 рр	сесія 8 скликання № 38	Відділ земельних відносин та просторового планування с/р
8.	Програма надання одноразової допомоги дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, після досягнення 18-річного віку, які мешкають на території Курненської сільської ради	Х	2021-2025 рр.	сесія 8 скликання№ 79	Відділ освіти та гуманітарних питань, ССД с/р
9.	Програма благоустрою населених пунктів Курненської сільської ради	Х	2021-2025 рр.	сесія 8 скликання№ 81	Курненська с/р
10.	Програма реформування та розвитку житлово-комунального господарства та території Курненської с/р	Х	2021-2025 рр.	сесія 8 скликання № 82	Відділ комунальної власності ЖКГ та благоустрою с/р
11.	Програма розвитку фізичної культури і спорту Курненської сільської територіальної громади	Х	2021-2025 рр.	сесія 8 скликання№ 83	Відділ освіти та гуманітарних питань с/р.
12.	Програма «Обдарована дитина» Курненська сільської ради	Х	2021-2025 рр.	сесія 8 скликання № 84	Відділ освіти та гуманітарних питань с/р.
	Програма розвитку культурно-мистецької сфери Курненської територіальної громади та реалізації культурно-масових заходів	Х	2021-2025 рр.	сесія 8 скликання № 85	Відділ освіти та гуманітарних питань с/р.
13.	Програма «Організація харчування в закладах освіти Курненської сільської ради»	Х	2021-2025 рр.	сесія 8 скликання № 86	Сільська рада, відділ освіти та гуманітарних питань с/р.
14.	Програма відшкодування, компенсації за перевезення окремих пільгових категорій громадян на приміських маршрутах загального користування автомобільним (залізничним) транспортом та за надані послуги зв’язку у Курненській с/р	Х	2021-2025 рр.	сесія 8 скликання № 87	Курненська с/р
15.	Програма «Пільги на медичне обслуговування громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської  катастрофи	Х	2021-2025 рр.	сесія 8 скликання № 88	Курненська с/р, Комунальне підприємство аптека, лікарня
16.	Програма співфінансування на проведення лікування та медичної реабілітації учасників АТО та членів сімей загиблих учасників АТО	Х	2021-2025 рр.	сесія 8 скликання№ 89	Житомирська обласна рада, Курненська с/р, лікувальний заклад
17.	Програма по похованню померлих безрідних та невідомих громадян	Х	2021-2025 рр.	сесія 8 скликання № 90	Курненська с/р,
18.	Комплексна Програма удосконалення та модернізації Пулинського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки	Х	2021 р.	сесія 8 скликання № 91	Пулинський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки
19.	Комплексна Програма проведення заходів медичного забезпечення допризовної та призовної молоді, вступників у вищі військові навчальні заклади та кандидати на навчання на військових кафедрах ВНЗ, кандидатів на контрактну службу, резервістів на навчальні збори (офіцери запасу, солдати, сержанти) на території Курненської сільської ради	Х	2020-2025 рр.	сесія 8 скликання№ 92	Пулинська ЦРЛ
20.	Цільова Програми Курненської сільської територіальної громади «Ресоціалізація засуджених осіб»	Х	2021-2023 рр.	сесія 8 скликання № 131	Пулинський районний сектор філії Державної установи «Центр пробації» у Житомирській області
21.	Програма «Компенсація фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі»	Х	2021 р.	сесія 8 скликання № 132	УПСЗН Житомирської РДА, відділ соціального захисту населення та охорони здоров’я с/р, виконком с/р
22.	Програма відшкодування депутатам Курненської сільської ради витрат на відрядження для участі в пленарних засіданнях	Х	2021-2025 рр.	сесія 8 скликання № 140	Курненська с/р
23.	Програма «Охорона навколишнього природного середовища»	Х	2021-2025 рр.	сесія 8 скликання № 287	Виконком с/р
24.	Програма розвитку Пулинської ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області щодо облаштування сервісного центру обслуговування платників	Х	2021 рік	сесія 8 скликання№ 294	Пулинська ДПІ ГУ ДПС у Житомирській області
25.	Програма оздоровлення та відпочинку дітей	Х	2021-2022 рр.	сесія 8 скликання№ 298	Відділ освіти та гуманітарних питань
26.	Програма зайнятості населення Курненської сільської ради	Х	2021 р.	сесія 8 скликання№ 460
27.	Програма фінансової підтримки громадської організації «Пулинська регіональна спілка ветеранів АТО»	Х	2021 р.	сесія 8 скликання№ 630	ГО «Пулинська регіональна спілка ветеранів АТО», відділ освіти та гуманітарних питань с/р

 

 

 

 

Отже, Курненська сільська рада керується більшістю галузевих програм,  які розроблені для реалізації в період 2017–2021 років. Водночас частину програм розраховано на термін від двох років. Тому можна зробити висновок, що програми мають переважно тактичний характер для реалізації, без визначення стратегічного вектора розвитку та втілення з врахуванням бачення майбутнього.

Очевидно, що всі зазначені документи мають перехідний характер – відображають одночасно попередні та нові підходи до планування. Як такі вони є необхідною ланкою до запровадження в Курненської громаді довгострокового планування її розвитку.

2.Характеристика поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення.

 

        Територія громади   межує на півночі – з Барашівською сільською ТГ Новоград-Волинського району,    на сході – з Пулинською  селищною ТГ Житомирського району,  на півдні з Романівською селищною ТГ Житомирського району, на південному заході – з Довбиською селищною ТГ та  на заході – з

Брониківською сільською ТГ  Новоград-Волинського району.

Відповідно до фізико–географічного районування України, територія знаходиться в межах фізико географічної області Житомирського Полісся, Поліської провінції, яка являє собою моренно - піщану рівнину.

Згідно архітектурно-будівельного кліматичного районування території України ДСТУ-Н Б В.1.1-27:2010 «Будівельна кліматологія» територія досліджень  розміщена в  Північно-західному районі (І район).

Найближча метеостанція Житомирського обласного центру з гідрометеорології знаходиться в м. Новоград-Волинському. За результатами багаторічних спостережень середньорічна кількість опадів протягом року – 550 – 700 мм (більше у холодний період). Відносна вологість повітря буває максимальна взимку й восени та становить у середньому 75- 80 %.

Сонячних днів у середньому за рік - 191.

Середньорічна температура повітря у січні -5-8 С, липні +18-20С.

Максимальна температура влітку +37 - 40 С, мінімальна взимку -35 С.

Зими доволі довгі і м’які. Висота снігового покриву (як правило) 23-25 см.

Переважають західні і північно-західні вітри з Атлантики. В основному швидкість вітру 4-5 м/с. Максимально можливі швидкості вітру 17 м/с щорічно, 20-21 м/с один раз на 5-10 років, 22-23 м/с один раз за 15-20 років.

В 2019 році домінуючими були північний, південний та північно-західний.

Кліматичні зміни за останній час в межах території досліджень: спостерігається стійка тенденція до зменшення річної кількості опадів;  погіршення рівномірності їх випадання; зростання середньомісячних та середньорічної температури повітря; почастішала частота та тривалість відлиг у зимовий період.

Зима 2019-2020 років взагалі виявилась аномально теплою – не відбулось стійкого переходу середньодобових температур через 0 в бік мінусових значень.

За останні десять років тільки чотири (2012, 2013, 2016 та 2017) виявились з достатньою середньорічною кількістю опадів – 102-122% від норми (за повоєнний період). З них лише 2012 рік характеризувався найбільш рівномірним їх розподілом.

Найбільш посушливими для території  виявилися 2014 і 2018 роки, коли зафіксовано в середньому по області 75 і 83% опадів від норми відповідно, та особливо 2019 роки – 66%.

Радіаційний фон визначається на метеостанції в місті Прилуки та становить 8,0 - 12,0 мкР/год, перевищень мінімального рівня дії, який складає 30 мкР/год, не спостерігалося. По декілька днів на місяць фіксуються максимальні разові рівні 13,0-15,0 мкР/год. Коливання показників залежить від температурного режиму, напрямків та сили вітру, кількості опадів.

В цілому ж клімат сприятливий для проживання та ведення сільського господарства.

Стан здоров'я населення Курненської громади залежить від багатьох чинників, найважливішими з яких є економічні, екологічні та генетичні. У структурі загальної захворюваності населення країни щораз помітнішими стають хвороби, у виникненні яких провідна роль належить екологічним чинникам, пов'язаним з порушенням та небезпечним забрудненням природного середовища.

     Основним джерелом забруднюючих речовин на території громади  є викиди різних видів транспорту, особливо автомобільного. Збудником інфекційних хвороб є стічні води. Це призводить до забруднення водойм та інших джерел водопостачання населення, погіршення якості питної води, до захворюваності населення на інфекційні хвороби. Поширюються хвороби ендокринної системи, порушення обміну речовин та імунітету, хвороби нервової системи, ішемічна хвороба серця, гострі респіраторні захворювання органів дихання, алергійні захворювання, хвороби органів травлення, спонтанні аборти, вроджені вади розвитку. Погіршуються показники фізичного розвитку дітей, підлітків.

    За статистичними даними  управління статистики в Житомирській області Найбільше людей в громаді  хворіє на серцево-судинні хвороби,  онкологічні, шлунково-кишкові захворювання.

Аналіз екологічної і соціально-економічної ситуації в області  дає підстави для висновку, що в найближчі роки стан навколишнього природного середовища  не поліпшиться. Це зумовлюється як економічною, так і екологічною кризами. Значною мірою становище ускладнюється відсутністю необхідних державних капіталовкладень, зростанням цін. хаосом в економіці. Немає відповідних фондів і у місцевих органів влади, на які лягає основна робота з організації охорони природи і впровадження в життя екологічної політики.

 Таким чином, здоров'я населення продовжує погіршуватися за рахунок хвороб, які виникають внаслідок погіршення якості харчування, питної води.

 Тому відбуваються вкрай негативні зрушення в процесах зростання смертності населення від хвороб, підвищення загальної смертності чоловіків , вагоме скорочення тривалості життя у поєднанні із збільшенням розриву між тривалістю життя жінок і чоловіків (понад 10 років )

 

За даними  державної реєстрації актів цивільного стану по Курненській сільській раді. Структура смертності в 2019-му  році.

Перше місце – 70,1% хвороби системи кровообігу;

Друге місце – 13,50 % новоутворення;

Третє місце – травми, отруєння та деякі інші наслідки дії зовнішніх чинників - 5,6%.

 Всі інші класи – 10,8

                                                                                          

 Структура смертності в 2020 році:

Перше місце – 68,2% хвороби системи кровообігу;

Друге місце – 12,7% новоутворення;

 Третє місце – травми, отруєння та деякі інші наслідки –4,7%;

Всі інші класи – 14,4%.

      Отже, ми бачимо, що структура смертності в громаді за причинами смерті залишається сталою, основна частина смертей припадає на хвороби системи кровообігу, новоутворення та зовнішні причини смерті.

 

 

Стан атмосферного повітря

На якість атмосферного повітря на території громади впливають,:

•  природні чинники,
• викиди від стаціонарних джерел
• викиди пересувних джерел забруднення.

На території громади викиди здійснюють:

• сільськогосподарські підприємства
• автотранспорт.
• Основними забруднювачами атмосферного повітря залишаються сільське та лісове господарство, транспорт, викиди забруднюючих речовин яких складають 80% від загального обсягу викидів в атмосферне повітря у громаді.
• Однією з основних причин забруднення атмосферного повітря є низький рівень оснащення джерел викидів пилогазоочисним обладнанням. Значно пливає на забруднення атмосфери відсутність установок з вловлювання газоподібних сполук, а саме: діоксиду сірки, діоксиду азоту, оксиду вуглецю
• Автотранспорт, як і раніше, є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря  Курненської громади. Слід зазначити, що в умовах переходу до ринкової економіки необхідність постійного збільшення автотранспортних перевезень обумовила зростання до 50-80 % внеску відпрацьованих газів у забруднення атмосферного повітря, а відтак – і збільшення ризику для здоров’я населення.

Рис. 2.1. Порівняльна діаграма викидів  від стаціонарних джерел забруднення

В атмосферне повітря викиди мають наступний склад: сухі суспендовані частинки, оксиди сірки, оксиди азоту, оксид вуглецю, неметанові леткі органічні сполуки, кислота масляна, кислота ацетатна, метан, метали та його сполуки, а також діоксид вуглецю.

 

	Викиди діоксиду вуглецю 2, тис.т/Carbon dioxide emissions2, thsd.t
	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2011	2012	2013	2014 3	2015 3	2016 3	2017 3	2018 3	2019 3	2020 3
Україна	126892,5	152008,1	178760,5	183962,9	174234,0	152809,1	165041,8	202222,0	198175,1	197618,0	166926,7	138932,1	150581,0	124217,9	126378,3	121282,9	109079,4
Житомирська	217,1	236,4	572,4	625,1	790,8	876,2	768,5	731,6	801,7	738,9	648,2	591,3	656,3	702,8	768,4	692,3	721,1

 

Критерії оцінки рівня забруднення повітря

 

Іп	рівень забруднення
< 2,5	чиста атмосфера
2,5 – 7,5	слабко забруднений
7,6 – 12,5	забруднений
12,6 – 22,5	сильно забруднений
22,6 – 52,5	високо забруднений
>52,5	екстремально забруднений

 

За результатами досліджень І_п не перевищує значення 2,5, то відповідно атмосферне повітря незабруднене та негативні впливи на стан здоров’я відсутні.

 

Стан водних ресурсів

Вода питна

Забезпечення населення питною водою здійснюється за рахунок централізованого водопостачання 10 % та 90 % за рахунок особистих та громадських колодязів.

Відповідно до ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною» питна вода повинна відповідати таким гігієнічним вимогам: бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.

Дослідження якості питної води здійснювалися Пулинським управлінням Головного управління Держпродспоживслужби в Житомирській області та Новоград- Волинським міжрайонним відділом Житомирського обласного центру МОЗ України.

За результатами досліджень питна вода у 2020 – 2021 роках в населених пунктах громади, а саме з криниці ( с. Старий Майдан, вул. Незалежності, 16)  та шахтного колодязя (с. Великий Луг, вул. Миру ,3) відповідала вищезазначеним нормативам. У воді артезіанської свердловини ( с. Курне, вул. Шкільна, 1) зафіксовано перевищення вмісту заліза у вересні 2021 року року на рівні 1,3 мг/дм³ (1,3 ГДК), мутність -5,8 мг/ дм3, при нормі – не більше 1,5 мг/дм3; марганець -0,09 мг/дм3, при нормі не більше 0,2 мг/ дм3.За мікробіологічними  показниками виявлені загальні колі-форми, ентерококи в 100 см3 води, при відсутності в нормі.

За санітарно-мікробіологічними показниками, дослідження проводилися мікробіологічною лабораторією Новоград- Волинського міжрайонного відділу Житомирського обласного центру МОЗ України.». Досліджувана питна вода відповідала вищезазначеним нормативам.

В рамках проєкту здійснено дослідження води громадського колодязя за адресою: вул. Шкільна,1, селище Курне.

За результатами досліджень, проведених 12.04.2021, вода питна не відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10, оскільки, вміст нітратів перевищує норму в 2,8 раза та нормативне значення загальної жорсткості у 1,9 раза. Вміст решти досліджуваних санітарно-хімічних показників безпечності та якості питної води і показників епідеміологічної безпеки питної води відповідав вимогам вищезазначених нормативів.

Звертаємо увагу на неприпустимість вживання такої води для питних потреб вагітних жінок, дітей до 3 років, а особливо для дітей, які перебувають на штучному вигодовуванні.

Необхідно здійснювати моніторинг якості питної води не тільки в розподільчій мережі, але і в громадських колодязях всіх населених пунктів, які входять до громади.

Рис.3.1.1.  Кратність і відповідність нормативам зразка проби води з громадського колодязя

 

Водовідведення найбільшого споживача води на території громади здійснюється на очисні споруди природної біологічної очистки стічних вод-наземні поля  які є на балансі КБОП Курненської сільської ради та знаходяться 1км на північний схід від села Соколів.

Очисні споруди потребують реконструкції.

Водовідведення від житлового сектору здійснюється у вигреби.

 

Вода поверхнева

На території громади протікає річка Тня, права притока Случі. Протікає на території Житомирського Полісся. Довжина 76 км, площа басейну — 1 030 км². Середня ширина річища 5—10 м, у пониззі — 20—25 м, Притоки: Грузлівка, Білка (ліві); Світлиця, Тартак, Тенька, Теснівка, Лубня, Калюжі (праві)

Відповідно до статті 89 Водного Кодексу України прибережно захисні смуги водойм є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності і на них забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Об'єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Не придатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Проєкти землеустрою прибережно захисних смуг для водних об'єктів на території громади не розроблялися, відповідно вони не винесені в натуру. Інформація про порушення їх використання відсутня, хоч історично склалося, що на берегах водойм, в умовній прибережно захисній смузі, розміщено будівлі та житлові будинки.

За даними публічної кадастрової карти України в умовній прибережно захисній смузі водойм знаходиться земельні ділянки приватної власності для товарного сільськогосподарського виробництва.

         Річка Грузлівка –ліва притока Тні (басейн Прип'яті). Грузлівка бере свій початок із Болота Зеленого^[2] на північно-східній околиці селища Довбиш. Тече переважно на північний схід через село Грузливець і на південно-західній околиці села Калиновий Гай впадає в річку Тню, притоку Случі.

          Довжина річки приблизно 8 ^[1]км. Висота витоку річки над рівнем моря — 234 м; висота гирла над рівнем моря — 223 м; падіння річки — 11 м; похил річки — 1,84 м/км.

Річка Білка –  ліва притока річки Тні (басейн Дніпра). Довжина 13 км, похил річки — 1,7 м/км. Формується з багатьох безіменних струмків. Площа басейну 94,1 км².  Бере початок на східній околиці села Білка. Тече на північний захід у межах сіл Червоносілка, Ходорівка, Тетірка, Улашанівка. У селі Рудокопи впадає в річку Тню, притоку Случі. У річці найпоширенішими є такі види риб, як карась звичайний, окунь, щука звичайна, пічкур та плітка звичайна. 

Дослідження річки Білка не здійснювалися, дані відсутні.

        Річка Світлиця права притока Тні (басейн Дніпра). протікає на півдні Пулинського району.

Довжина 13 км. Середня ширина річища 2—3 м, у пониззі — 4—5 м.

        Річка Тартак права притока Тні (басейн Дніпра.) Довжина 13 км, похил річки — 1,8 м/км. Формується з багатьох безіменних струмків. Площа басейну 109 км². Бере початок на північному сході від села Видумка. Тече в північно-західному напрямку через село Слобідка і на південному заході від села Веселе впадає в річку Тня, ліву притоку Случі.

        Річка Тенька права притока Тні (басейн Случі).

Довжина річки 27 км. Площа водозбірного басейну 245 км². Похил 0,8 м/км. Долина плоска, завширшки до 3 км. Заплава осушена, завширшки до 200 м. Річище слабовиявлене, завширшки до 5 м. Є ставки. Річка використовується на сільськогосподарські потреби.

Бере початок в межах смт Пулини. Тече на північний захід і захід. Впадає до Тні на північ від села Варварівки.

   

Стан земельних ресурсів

 Загалом експлікація ґрунтів сільськогосподарських угідь   Курненської гомади включає 196 ґрунтових відмін, які об`єднують в 15 аґровиробничих груп. Найбільш поширеними є дерново-підзолисті ґрунти та сірі лісові, темно-сірі і чорноземи опідзолені.

У Курненській територіальній громаді  площа орних земель становить-17020,11 , а це 49% всіх  земель громади.  Серед них дерново-підзолисті глеюваті глинисто-піщані та супіщані  ґрунти – 90%; сірі опідзолені глейові супіщані  – 10% .За гранулометричним складом: легкосуглинкові – 89 %, середньосуглинкові – 5%, супіщані – 6%.

В цілому структура земельного фонду громади така:

Орні землі (рілля)	17020,11
Ліси та інші лісо вкриті площі	6623,74
Багаторічні насадження (сади)	239,18
Сіножаті	658,4
Пасовища	3738,75
Інше (піски, яри)	49,11
Площа земель під населеними пунктами	5171,1
в т. ч. забудовані землі	732, 28
Водний фонд (річки, озера, ставки)	731,39

 

 

Незважаючи на значні генетичні відмінності між різними групами ґрунтів, для всіх них характерний понижений щодо їхніх типових ознак рівень природної родючості. Це пов'язано з легким гранулометричним складом, малогумусністю, підвищеною кислотністю, значною оглеєністю, засоленістю ґрунтів тощо. Як наслідок, вони мають нестійку структуру, низьку ємність вбирання, невисоку буферність, малу насиченість ґрунтовими колоїдами, що призводить до погіршення водного, повітряного та поживного режимів ґрунту.

Еколого-агрохімічна оцінка є зведеним показником агроекологічного стану ґрунтів. Орні землі в середньому по громаді отримали за 100-бальною шкалою оцінку 35 балів.

        Аналіз стану родючості ґрунтів громади свідчить про погіршення ряду показників, що вимагає впровадження комплексу організаційно-господарських та агрохімічних заходів по покращенню становища.

Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси залишаються сільське господарство,  транспорт.

Сучасні земельні відносини та приватне землекористування, сформовані в ході земельної реформи, зумовлюють необхідність розробки науково-обґрунтованих управлінських рішень щодо раціональної та екологобезпечної організації території землеволодінь і землекористувань, удосконалення їх упорядкування та посилення охорони земельних ресурсів, зокрема, ґрунтового покриву.

Зокрема, формування потужних аграрних підприємств у сільському господарстві, які орендують масиви орних земель, що налічують десятки тисяч гектарів, веде до максимального спрощення агроландшафтів. Окремі поля, зайняті зерновими культурами, досягають площі багатьох сотень гектарів, на яких відсутнє належне невиснажливе чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах.

На території громади обробіток ґрунту здійснюють землекористувачі

Екологічну стійкість земельних ресурсів характеризує ступінь розораності земель. Найбільш нестійкими в екологічному відношенні є ті території, в яких розорані землі значно переважають над умовно стабільними угіддями.

З огляду на екологічну доцільність необхідно провести оптимізацію структури ґрунтового покриву лукопасовищних угідь. Ці угіддя традиційно приурочені до менш родючих, відносно ріллі, ґрунтів, які мають певні обмеження щодо використання під польові культури, але цілком придатні для використання трав.

Оптимізація співвідношення ріллі, сіножатей і пасовищ має велике значення тому, що це найдешевший спосіб регулювання еколого-економічних взаємозв’язків у природно-антропогенних відносинах.

Також на території громади є всі можливості для розвитку органічного землеробства.

Щорічно на поля території громади вносять багато мінеральних добрив та хімічних засобів боротьби зі шкідливими організмами. Циркуляція токсичних речовин, що надходять із засобами хімізації у ґрунт, воду, атмосферу згубно впливає на стан навколишнього середовища та здоров’я населення.

Окремою проблемою залишається питання поводження з твердими побутовими відходами – санітарна очистка території громади. Відсутність ефективної системи поводження з побутовими відходами (роздільний збір, наявність розвинутої мережі приймальних пунктів вторинної сировини, переробка вторинних ресурсів) створюють передумови для утворення стихійних звалищ, що суттєво погіршує санітарно-гігієнічні умови середовища.

На території громади зареєстровано місця видалення відходів: звалище твердих побутових відходів  села Стрибіж D1  за адресою: с. Стрибіж, (0,5км від північної околиці с. Стрибіж)  обсягом 22,0 тонни площею 0,5 га, наземне та звалище твердих побутових відходів села Великий Луг D1 за адресою: с. Великий Луг, (1,5км від північної околиці с.Великий Луг)  обсягом 10,0 тонн площею 0,4 га, наземне. Також з території громади здійснюється збір твердих побутових відходів та вивезення їх на сміттєзвалища .

На території громади,  було зафіксовано три стихійні сміттєзвалища у 2019 році на території с. Улашанівка. Звернення про стихійні сміттєзвалища зафіксовані на Інтерактивній мапі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів.

 

Стан біорізноманіття

 

Особливості рослинного покриву

Геоботанічні особливості території)

Згідно з геоботанічним районуванням України, досліджувана територія Курненської громади входить до   складу центральнополіського округу грабово-дубових, дубових, дубово-соснових лі­сів, заплавних луків та евтрофних боліт Східноєвропейської (сарматська) провінції хвойно-широколистяних та широколистяних лісів Поліська підпровінція хвойно-широколистяних лісів.

      Природні умови (гідрологія, рельєф, ґрунтові фактори) сприятливі для формування різних груп рослинних комплексів, зокрема на надзаплавних (борових) терасах – соснових лісів, на ділянках межиріч – листяних (дубових, липово-дубових, кленово-липово-дубових), справжніх луків на притерассі – вільхових, частково дубових, болотистих лук; у заплаві – евтрофних боліт та заплавних водойм.

У складі справжніх луків домінантами та співдомінантами виступають типові лучні злаки (костриця лучна, тонконіг лучний, тимофіївка лучна, грястиця збірна), в якості асектаторів в угрупованнях трапляються такі види як: конюшина лучна, деревій майже звичайний, гусяча лапка звичайна, люцерна хмелевидна, подорожник ланцетолистий. Вони поширені у заплавах малих річок, навколо водних об’єктів та частково на пасовищах і перелогах.

Навколоводні та заплавні ділянки мають фрагментовані ценози болотистих луків, які представлені угрупованнями з осоки гострої та лепешняку великого, а також тут трапляються такі види як: вербозілля звичайне, півники болотні, рогіз широколистий, рогіз вузьколистий, м’ята водяна, чистець болотний, частуха подорожникова.

Невеликі площі мають евтрофні трав’яні болота, серед яких найбільші площі зайняті високотравними трав’яними болотами: очеретяними та рогозовими. Серед очеретяних угруповань найбільш поширеними є монодомінантні, утворені з очерету звичайного. В угрупованнях зростають осока гостра, лепешняк великий, півники болотні та ряд інших гелофітних видів.

Очерет звичайний також створює навколоводні смуги біля окремих водойм, штучно створених шляхом поглиблення річища або створення відповідних гідротехнічних споруд. Ценози мають переважно густий травостій (65–90 %).

Місцями на більш обводнених ділянках трапляються монодомінантні рогозові угруповання з рогозу широколистого та рогозу вузьколистого.

Для справжньої водної рослинності території дослідження, як і в цілому на Україні, переважаючими є монодомінантні угруповання, які відзначаються флористичною бідністю, подібністю видового складу та структури ценозів.  Видова насиченість водних фітоценозів 5-8 видів, серед групи вільноплаваючої водної рослинності найпоширеніші угруповання ряски малої, ряски триборозентчастої, асектаторами в яких виступають жабурник звичайний, різні види куширу.

До ценозів групи прикріпленої рослинності з плаваючими на поверхні води листками належать угруповання лататтєвих, які зустрічаються тут окремими плямами.

Серед водних рослинних угруповань зустрічаються рідкісні угруповання, занесені до Зеленої книги України (ценози формації глечиків жовтих, латаття сніжно-білого).

Для водних об’єктів характерним є мозаїчність рослинного покриву, зокрема поєзнання заболочених вільшняків і вербових дялгок, з лепешняковим і осоковими угрупованнями заболочених ліків, фрагментами очерету та рогозів.

Синантропна рослинність, внаслідок значної освоєності території, значної розораності, наявності транспортної мережі, населених пунктів, у межах громади поширена вздовж доріг, на ділянках інтенсивного використання (рілля), місцями на пасовищах з інтенсивним випасом та в межах населених пунктів та представлена як сегетальними ценозами так і рудеральними фітокомплексами в межах населених пунктів та порушених місцевостях.

 

Флористичні особливості території досліджень

Згідно флористичного районування України, територія Курненської громади знаходиться у Правобережно-Дніпровському окрузі Східноєвропейської провінції Європейської області.

Флора судинних рослин даної території, за нашими попередніми даними,  налічує понад 300 видів судинних рослин.

Провідними родинами флори території Курненської громади виступають  айстрові (Asteraceae), злакові (Poaceae), осокові (Cyperaceae), розові (Rosaceae), гвоздичні (Caryophyllaceae), бобові (Fabaceae). В цілому, спектр провідних родин території досліджень подібний до регіонального.

З родів найбагатшими у флорі виступають роди осока, верба, вероніка, перстач, фіалка.

Вплив на природні осередки флористичного різноманіття мають процеси господарської діяльності (агровиробництво, виробнича діяльність, урбаністичні впливи, наявність шляхів сполучення), які сприяють формуванню порушених біотопів, на яких зростають рудеральні види, на фрагментованих територіях вони утворюють угруповання з домінуючими видами або сприяють трансформації природних ценозів.

Значна кількість видів трав’яних рослин є широкоареальними видами бур’янової групи, а деякі ще й мають і карантинний статус зокрема амброзія полинолиста (Ambrosia artemisiifolia), борщівник  

Так, попереднє вивчення флори судинних трав’янистих рослин території громади показало, що вона налічує 48 видів, 45 родів, 24 родин, 2 відділів. Систематичний спектр характеризується переважанням видів таких родин як: Айстрові (Asteraceae), (13 видів), Злакові (Poаceae) (3 види), Капустяні (Brassicaceae) (3 види),  Бобові (Fabaceae) (3 види), по 2 види у своєму складі мають родини – Зонтичні (Apiaceae), Амарантові (Amaranthaceae), Ранникові (Scrophulariaceae), Шорстколисті (Boraginaceae), Гречкові (Роlygonaceae), Подорожникові (Plantaginaceae), інші – по 1 виду.

Дендрофлора території досліджень налічує 32 види, 23 роди, 15 родин, 2 відділів. Систематичний спектр характеризується переважанням видів таких родин як: Розові (Rosaceae) (7 видів), Вербові (Salicaceae) (6 видів), по 2 види у своєму складі мають родини – Соснові, Горіхові (Juglandaceae) і Кленові (Aceraceae), інші родини представлені по 1 виду дендрофлори.

Процеси флористичних змін на території дослідження відбуваються у двох напрямках – на територіях з природним характером формування ценозів (лісові території, ділянки навколо водойм, самосів), та територіях штучного походження (історичні парки, лісосмуги та полезахисні насадження, рекреаційні насадження). У другому випадку особливістю є переважання видів природної (аборигенної) групи, з частковим включенням інтродукованих видів (сосна Веймутова, модрина європейська, клен американський, туя західна, сумах пухнастий, робінія псевдо акація).

При подальших, більш детальних дослідженнях фіторізномаіття території Курненської громади, слід звернути увагу на вивчення поширення рідкісних видів флори (Червона книга України, регіональний рівень охорони) та  створити карти поширення адвентивних видів (амброзія полинолиста, ваточник сирійський, золотушник звичайний) в межах їх локальних ареалів, з метою контролю і недопущення розповсюдження в природні системи.

 

 Фауністичні особливості

У системі зоогеографічного районування територія Курненської громади знаходиться в межах підділянка Центрального (Житомирського ) Полісся Східноєвропейського округу, району мішаного, листяного лісу , ділянка Східноєвропейського мішаного лісу.

          На даній території досліджень представлені групи тварин лісового, узлісного, лучного, навколоводного та водного фауністичних комплексів.

В складі фауни представлено понад 100 видів хребетних тварин. Ентомофауна території досліджень налічує понад 500 видів. Серед комах, занесених до Червоної книги України, слід зазначити такі види як: жук-олень, вусач мускусний, махаон, ксилокопа фіолетова, бражник мертва голова.

У процесі дослідження на території населених пунктів Курненської громади нами були помічені представники орнітофауни такі як: голуб сизий (Columba livia), ворона сіра (Corvus cornix) , грак (Corvus frugilegus), галка (Corvus monedula), горобець хатній (Passer domesticus) та горобець польовий (Passer montanus). Ці види є типовими представниками урбанізованих фауністичних комплексів,   які пристосовані до даних умов життя.

Основні групи копитних ссавців, які зустрічаються на території Курненської громади: лось європейський, козуля європейська, олень благородний та кабан дикий. Характерною особливістю фауни є стабільна кількість копитних, особливо кабана (Sus scrofa), чисельність якого може коливатися від сезону і умов життя.

Основні групи хутрових ссавців, які зустрічаються на території Курненської громади: вовк (як мігруючий), лисиця звичайна та заєць русак, бобер.

У водоймах сіл Курненської громади, за результатами обговорення з місцевими рибалками та краєзнавцями, та прилеглих водотоках відмічається понад 20 видів риб, які відносяться до родин: Коропові, Сомові, Щукові, Окуневі, Миневі, В’юнові. Серед них домінуючою родиною за кількістю представників виступають Коропові.

 

 Загрози біорізноманіттю регіону досліджень

Дослідження території громади та осередків природних екосистем на території громади дозволяє констатувати основні процеси трансформації і змін біологічного різноманіття, які полягають в наступному: у збідненні флористичного складу, спрощенні ярусної будови, формування більш одноманітних, екологічно нестійких ценозів природної групи, «вторгнень» адвентивних видів (клен ясенелистий, амброзія полинолиста, ваточник сирійський) в природні лісові і гідрофільні системи, вплив шкідників короїдних груп на хвойні насадження, вирощування монокультур в агроекосистемах (кукурудза, соняшник, цукровий буряк, соя) та використання засобів захисту рослин (пестицидів), що значно зменшує видову різноманітність.

На сучасному етапі на окремих ділянках відбувається трансформація справжніх лучних ділянок в торф'янисті, з переважанням щучнику дернистого, а також часткова заміна їх сіяними травами (тимофіївка лучна, грястиця збірна, райграс посівний).

Загальні закономірності антропогенних впливів на «острівні» природна ценокомплекси в межах території громади полягають у зменшенні площ боліт та луків, викликаних кліматичними процесами та подальшим використанням земель; трансформації рослинного покриву трав'яних ценозів, збільшення площ похідних ценозів.

Фауністичні процеси на території Курненської громади мають ряд регіональних тенденцій в цілому, зокрема тенденція до суттєвого скорочення чисельності і видового багатства хижих тварин, мігруючих видів та зникнення макро та мегафауни.

Серед причин впливу на фауну – це результат традиційних форм природокористування (значна розораність території громади, агротехнології, що використовуються, виснажливе використання пасовищ), розвиток транспортної (дорога Київ- Чоп), енергетичної інфраструктури (підприємство з виробництва біогазу), інсуляризація видових ареалів і зниження рівня ґрунтових вод, збіднення кормової бази та мисливство (часткове розміщення угідь мисливського господарства на території громади).

Виходячі з проведених досліджень, спілкування з місцевими жителями та систематизації бібліографічних матеріалів про територію досліджень, нами виділяються в цілому такі загрози біорізноманіттю території Курненської громади на сучасному етапі: пряма і непряма господарська діяльність людини, кліматичні зміни та зміни водних режимів, загальні зміни параметрів середовища, сільськогопосподарські монокультури та виснажливе лісогосподарювання.

На території  Курненської територіальної громади багаті поклади корисних копалин. Є поклади пегматитів – це корисні копалини  загальнонаціонального значення. Грузливецьке  родовище пегматитів  має площу 15 га. Воно знаходиться в межах пегматитового  поля Коростенського плутону, що генетично пов'язане з гранітами коростенського типу північно-західної частини Українського кристалічного щита. Це райони розвитку ділянок підвищеної концентрації камерних і безкамерних  пегматитів .

Також на території громади залягають нерудні корисні копалини. За своїм походженням вони поділяються на уламкові нецементовані (пісок), уламкові землистої будови (глини, суглинки, леси).

Стан поводження з відходами

Серед найгостріших екологічних проблем, актуальних на території громади, – проблема поводження з відходами.

Існуюча тенденція щодо загальних обсягів утворених відходів більш ймовірно не матиме різких коливань найближчим часом, але в довготривалій перспективі матиме поступове зростання, тому впровадження ефективної системи поводження з відходами є вкрай необхідним. Накопичення обсягів відходів в навколишньому середовищі без належного їх утримання у місцях видалення відходів, відсутність дієвої системи вилучення вторинних ресурсів та сучасного підприємства з переробки ТПВ, утворення стихійних звалищ створює ризики негативного впливу на здоров'я населення. Розвиток системи поводження з відходами є одним із пріоритетних завдань органів в сфері охорони навколишнього природного середовища. Впровадження Стратегії забезпечить досягнення екологічних стандартів в сфері поводження з відходами на місцевому рівні.

Тривожним є показник чисельності дітей – 13,0 % від населення громади. Це означає, що чисельність її населення в найближчі роки скорочуватиметься й надалі темпами не меншими від нинішніх, що є одним із найбільших викликів для громади.

У випадку відмови від прийняття Стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану заходів із реалізації стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2023 роки    поступальний рух у напрямку сталого розвитку та підвищення рівня екологічної безпеки навколишнього природного середовища, умов життєдіяльності та здоров’я населення буде припинено.

Відповідно не буде оновлено існуючі та не буде створено нові насадження у межах населених пунктів громади на землях відповідного призначення. Також не відбудеться відновлення системи лісових смуг за межами населених пунктів громади.

Зменшення уваги до природоохоронних територій та об’єктів призведе до їх занедбання та руйнування, зменшиться біорізноманіття флори та фауни, а також скорочення асиміляційної спроможністі біоценозів.

Незапровадження роздільного збирання твердих побутових відходів з подальшим їх вивезенням призведе до їх неконтрольованого накопичення та, як наслідок, зростання забруднення всіх компонентів навколишнього природного середовища, погіршення умов життєдіяльності та стану здоров’я населення та до утворення несанкціонованих сміттєзвалищ.

Непроведення реновації та створення зелених зон, відмова від поліпшення санітарного та екологічного стану водних об'єктів не сприятиме адаптації населення до змін клімату.

Окрім того, якщо Стратегія не буде впроваджена, а основні цілі щодо покращення якості дорожнього покриття та дорожньої інфраструктури доріг місцевого та регіонального значення, не будуть реалізовані, негативний вплив транспорту на атмосферне повітря і здоров'я населення буде зростати та в подальшому призведе до зниження рівня комфортності проживання.

 

3. Характеристика стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях , які ймовірно зазнають впливу

 

Стратегія розвитку  Курненської територіальної громади на 2021-2027 роки та План заходів із реалізації стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2023 роки спрямовані на забезпечення комфортних і безпечних умов для життя населення всієї громади, реалізація завдань має зменшити негативний вплив на довкілля і здоров'я населення.

Впливи на довкілля та умови життєдіяльності населення можливо очікувати при реалізації завдань, які будуть виконуватися із використанням будівельної техніки. При цьому очікуються короткочасні незначні впливи на стан атмосферного повітря, водні об’єкти, ґрунти, шумове навантаження. Це завдання:

• очищення системи ставків, інших водних об`єктів на теренах громади, ремонт гідротехнічних споруд;
• реконструкції очисних споруд цукрового заводу та інших шкідливих виробництв;
• налагодження регулярного збору та вивезення твердих побутових відходів, запровадження роздільного їх збирання;
• просування створення сільськогосподарської кооперації, надання підтримки кооперативам;
• ремонт доріг та вулиць;
• будівництво мережі централізованого водопостачання та водовідведення, що дає підстави припускати достатньо високий рівень забезпечення в майбутньому якісною питною водою і відсутності ризиків для здоров’я населення, що підключене до централізованої системи водопостачання.

Стан довкілля, умови життєдіяльності населення та стан його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу в результаті реалізації цілей документів державного планування, детально описані у розділі 2.

 

4. Екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються Стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану заходів із реалізації стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2023 роки, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом.

 

Основні екологічні проблеми, характеристики ризиків, територіальні прив’язки та основні завдання, визначені Стратегією, щодо розв’язання даних проблем наведено у таблиці 4.1.

Таблиця 4.1.

Ключові потенційні екологічні проблеми і ризики та їхні зв'язки з документом державного планування

Основні проблеми	Характеристика ризиків	Територіальна прив’язка	Завдання, визначені Стратегією
Забруднення атмосферного повітря	Викиди забруднюючих речовин стаціонарними та пересувними джерелами	Магістральні вулиці; ділянки виробничого призначення	Ремонт доріг та вулиць.
Забруднення водного басейну (як поверхневих, так і підземних вод)	Скид поверхневого стоку, що формується на території громади без очистки та недостатня якість очищення стічних вод на очисних спорудах	Сельбищна територія та промислово-комунальні зони громади, заплавні території, акваторія річок Удай, Співакова, Руда	Очищення системи ставків, інших водних об`єктів на теренах громади, ремонт гідротехнічних споруд. Реконструкції очисних споруд цукрового заводу та інших шкідливих виробництв. Створення кліматичних насаджень.
	Відсутність винесених в натуру меж прибережних захисних смуг водойм та водотоків в межах громади	Річки Удай, Співакова, Руда та інші водойми громади, а також їх прибережні території	Облаштування зон відпочинку біля водойм, зокрема, пляжних зон у селах Нова Гребля та Удайці з відповідною інфраструктурою.
Недосконала система поводження з відходами	Відсутність ефективної системи поводження з твердими побутовими відходами, наявність на території громади 2 полігонів твердих побутових відходів та несанкціонованих звалищ	Територія громади	Налагодження регулярного збору та вивезення твердих побутових відходів, запровадження роздільного їх  збирання
Забруднення ґрунтів	Біологічне та хімічне забруднення ґрунтів	Територія полігону твердих побутових відходів та несанкціонованих сміттєзвалищ; поля для с/г виробництва	Стимулювання відмови мешканців громади від спалення залишків сільгоспвиробництва та до боротьби з карантинними рослинами.
Погіршення здоров'я населення	Забруднення атмосферного повітря, переважно викидами забруднюючих речовин від автотранспорту	Території уздовж магістральних вулиць загальноміського та районного значення, території прилеглі до виробничих територій	Ремонт доріг та вулиць. Створення кліматичних насаджень.
Погіршення здоров'я населення	Відсутність централізованого водопостачання, незадовільна якість води у громадських колодязях	Території, не забезпечені централізованими мережами водопостачання	Забезпечити населення якісною питною водою

 

Отже, серед найважливіших екологічних проблем Курненської територіальної громади можна виділити наступні:

Забруднення повітря відбувається за рахунок викидів  від пересувних джерел.

Забруднення від транспорту є найбільш критичним фактором впливу на здоров'я населення оскільки вплив відбувається безпосередньо в зоні дихання людини. Цей фактор має прояв переважно на магістральних вулицях та на вулицях, що мають покриття низької якості.

Наступною екологічною проблемою громади, що потребує негайного вирішення, є забруднення поверхневих вод.

Забруднення підземних водоносних горизонтів зумовлене багатьма чинниками.

Комплекс каналізаційних очисних споруд у сучасному їх стані являє собою потенційне джерело. Точками ризику можуть бути також покинуті та незатампоновані свердловини та шахтні колодязі.

Окрім того, з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж водойм та водотоків повинні бути винесені в натуру межі прибережних захисних смуг водойм та водотоків .

Поверхневі шари ґрунтів легко забруднюються. Великі концентрації в ґрунті різних хімічних сполук – токсикантів згубно впливають на життєдіяльність ґрунтових організмів. При цьому втрачається здатність ґрунту до самоочищення від хвороботворних та інших небажаних мікроорганізмів, що здатні викликати важкі наслідки для людини, рослинного і тваринного світу.

Щорічно на поля території громади вносять багато мінеральних добрив та хімічних засобів боротьби зі шкідливими організмами. Циркуляція токсичних речовин, що надходять із засобами хімізації у ґрунт, воду, атмосферу згубно впливає на стан навколишнього середовища та здоров’я населення.

Окремою проблемою залишається питання поводження з твердими побутовими відходами – санітарної очистки території громади. Відсутність ефективної системи поводження з побутовими відходами (роздільний збір, наявність розвинутої мережі приймальних пунктів вторинної сировини, переробка вторинних ресурсів) створюють передумови для утворення стихійних звалищ, що суттєво погіршує санітарно-гігієнічні умови середовища.

Можливі загрози біорізноманіттю. Порушення ценотичної структури в межах регіону в цілому та території досліджень зокрема, проявляється у наступних процесах: у збідненні флористичного складу, спрощенні ярусної будови, формування більш одноманітних, екологічно нестійких ценозів. Зараз відбувається трансформація справжніх та болотистих луків в торф'янисті, з переважанням щучника, а також заміна їх сіяними травами.

Загальні закономірності антропогенних впливів полягають в зменшенні площ боліт та луків, викликаних кліматичними процесами та подальшим використанням земель; трансформації рослинного покриву трав'яних ценозів, збільшення площ похідних ценозів торф'янистих луків, розширенні площ сіяних луків.

Фауністичні процеси на території мають ряд тенденцій, зокрема тенденція до суттєвого скорочення чисельності і видового багатства хижих тварин, мігруючих видів та зникнення макро– та мегафауни, є сталою, це процес некомпенсованої втрати фауни, типова риса більшості трансформованих та квазіприродних систем.

Серед причин даних тенденцій – це результат традиційних форм природокористування, розвиток транспортної, енергетичної інфраструктур, інсуляризація видових ареалів та зростання масштабів мисливства і сучасного технічно досконалого браконьєрства.

Загрози біорізноманіттю регіону досліджень:

• пряма і непряма діяльність людини,
• кліматичні зміни та зміни водних режимів,
• загальні зміни параметрів середовища,
• сільськогопосподарські монокультури,
• виснажливе лісогосподарювання.

Окреслені екологічні проблеми формують значні ризики для здоров’я населення, зокрема:

– забруднення атмосферного повітря негативно впливає на нервову і серцево-судинну систему, викликає задуху, подразнює органи дихання, слизові оболонки, суттєво підвищує ризики виникнення хвороб органів дихання;

– забруднення водних об’єктів негативно впливає на серцево-судинну та нервову системи, органи травлення, нирки, зуби, а також підвищує ризик захворювання на вірусні, бактеріальні, паразитарні інфекції;

– неналежне поводження з відходами та їх накопичення у місцях видалення підвищує ризики появи респіраторних й онкологічних захворювань, інфекційних хвороб і виникнення алергічних реакцій.

Окремим суттєвими фактором впливу на стан здоров’я населення громади варто розглядати використання питної води з нецентралізованих джерел водопостачання, що провокує ризики інфекційних захворювань та розвитку гіпоксії через наднормативний вміст нітратів.

Відтермінування вирішення цих проблем посилює негативні тенденції щодо захворюваності та смертності населення регіону, знижує якість та комфортність проживання на території громади.

Прямо пов’язати ті чи інші наслідки для здоров’я населення з впливом конкретних заходів з реалізації документів державного планування досить складно (так само, як і навпаки, довести відсутність такого зв’язку), оскільки, вплив на здоров’я часто неспецифічний і носить опосередкований характер, має пролонгований прояв, характеризується наявністю часового лагу між моментом виникнення та проявом наслідків. Можуть спостерігатися кумулятивні ефекти, пов’язані з декількома видами господарської діяльності. Так, наприклад, захворювання дихальної системи можуть бути наслідками впливу як об’єктів житлово-комунального господарства, так і транспорту.

5. . Зобов'язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов'язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються Стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану заходів із реалізації стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2023 роки, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час їх підготовки.

Міжнародні обов’язки Україна взяла на себе, підписавши більш ніж 50 міжнародних багатосторонніх угод, які стосуються збереження та збалансованого використання біорізноманіття, серед яких:

Конвенція про біологічне різноманіття, яка була започаткована під час Всесвітньої конференції глав держав та міністрів довкілля у 1992р. в м. Ріо-де-Жанейро (Бразилія) й ратифікована Верховною Радою України 29 листопада 1994 р.;

Конвенція про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення головним чином як середовище існування водоплавних птахів (Рамсарська конвенція, м.Рамсар, Іран, 1971 р.);

Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин (Бонн, 1979 р.);

Угода про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів (1995 р.); Угоди про збереження кажанів в Європі (1991р.);

Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Бернська конвенція);

Рамкова конвенція ООН про зміну клімату (ратифікована Україною 29 жовтня 1996 р.);

Європейська конвенція про охорону археологічної спадщини (Валлетта, 1992 р.);

Конвенція про охорону та використання транскордонних водотоків та міжнародних озер (Гельсінкі, 1992), що є чинною в Україні з 1 липня 1999 р. та інші.

На виконання Бернської конвенції в Європі створена мережа територій особливого природоохоронного значення – Смарагдова мережа, важливих для збереження біорізноманіття в країнах Європи і деяких країнах Африки. Смарагдова мережа України є українською частиною Смарагдової мережі Європи, розробляється з 2009 року. В листопаді 2016 року було затверджено першу версію Смарагдової мережі для України, яка потребує доопрацювання на основі наукових даних.

Станом на 01.01.2016 мережа займала близько 8 % території України і в основному складається з існуючих територій природно-заповідного фонду. Протягом 2017 та 2018 років тривала робота з підготовки «Тіньового списку 2 Смарагдової мережі України. На основі наукових даних після спеціально проведених польових досліджень були підготовлені пропозиції щодо включення до Смарагдової мережі України понад 120 нових територій. Після доопрацювання пропозицій спільно із Департаментом екомережі та природно-заповідного фонду Міністерства екології та природних ресурсів України, більша їх частина у лютому 2019 року була передана Мінприроди до Секретаріату Бернської конвенції.

За результатами аналізу даних матеріалів визначено, що в межах території громади існуючі та перспективні території Смарагдової мережі України відсутні.

Відповідно до Рамсарської конвенції, стороною якої є Україна, на території держави здійснюються заходи для збереження мігруючих водно-болотних птахів, шляхом виділення певних територій та надання їм охоронного статусу. На території України виділено 39 водно- болотних угіддя міжнародного значення, офіційно визнаних Рамсарською конвенцією, а ряд водно-болотних угідь є перспективними для визнання. Деякі водно-болотні угіддя погоджені розпорядженням Кабінету Міністрів України і подані на розгляд Секретаріату Рамсарської конвенції. За результатами аналізу даних матеріалів визначено, що в межах території громади вищезазначені угіддя відсутні.

Крім того, Стратегія розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2027 роки та План заходів із реалізації стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2023 роки орієнтовані на виконання зобов’язань у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному рівні, зокрема:

– Директивою № 2008/50/ЄС про якість атмосферного повітря та чистіше повітря для Європи;

– Директивою № 2008/98/ЄС про відходи;

– Директивою № 2000/60/ЄС про встановлення рамок діяльності Співтовариства у сфері водної політики зі змінами і доповненнями, внесеними Рішенням № 2455/2001/ЄС і Директивою 2009/31/ЄС;

– Директивою № 2009/147/ЄС про захист диких птахів;

– Директива № 92/43/ЄС про збереження природного середовища існування, дикої флори та фауни, зі змінами і доповненнями, внесеними Директивами №№ 97/62/ЄС, 2006/105/ЄС та Регламентом (ЄС) № 1882/2003.

Основним нормативно-правовим документом, що визначає засади екологічної політики в Україні, є Закон України «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2030 року» (ухвалено Верховною Радою України 28 лютого 2019 року). Метою є: досягнення доброго стану довкілля шляхом запровадження екосистемного підходу до всіх напрямів соціально-економічного розвитку України з метою забезпечення конституційного права кожного громадянина на чисте та безпечне довкілля, впровадження збалансованого природокористування і збереження та відновлення природних екосистем. Аналіз відповідності напрямів Стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану заходів із реалізації стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2023 роки стратегічним цілям державної екологічної політики України наведено в таблиці 5.1.

Зобов’язання у сфері охорони довкілля, встановлені на регіональному рівні, закріплені у Стратегії сталого розвитку Житомирської  області на період до 2027 року.

Узгодження цілей та заходів Стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану заходів із реалізації стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2023 роки із стратегічними цілями, закріпленими у Стратегії сталого розвитку Житомирської області до 2027 року наведено в розділі 1.

Стратегія розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2027 роки та План заходів із реалізації стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2023 роки відповідає цілям екологічної політики, встановленим на національному та регіональному рівнях, враховує їх та пропонує комплекс заходів, які спрямовані на їх виконання.

Таблиця 5.1.

Аналіз відповідності напрямів Стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану заходів із реалізації стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2023 роки стратегічним цілям державної екологічної політики України*

 

Цілі Стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2027 роки та Плану заходів із реалізації стратегії розвитку Курненської територіальної громади на 2021-2023 роки	Стратегічні цілі Державної екологічної політики України
	1. Формування в суспільстві екологічних цінностей і засад сталого споживання та виробництва	2. Забезпечення сталого розвитку природно-ресурсного потенціалу України	3. Забезпечення інтеграції екологічної політики у процес прийняття рішень щодо соціально-економічного розвитку України	4. Зниження екологічних ризиків з метою мінімізації їх впливу на екосистеми, соціально-економічний розвиток та здоров’я населення	5. Удосконалення та розвиток державної системи природоохоронного управління
1. Посилення конкурентноспроможності громади	+	+	+	+	+
2. Сучасне, комфортне та безпечне, життєве середовище	+	+	Х	+	Х
3. Високі стандарти життя та розвиток лдського потенціалу	+	х	Х	Х	Х

* Для оцінки відповідності цілей використовувалася наступна методика:

“+/–”– стратегічні цілі враховано/не враховано у напрямах Стратегії

“х” – стратегічні цілі нейтральні по відношенню до напрямів Стратегії