Всесвітній день пам’яті людей, які померли від СНІДу
Фредді Мерк;юрі, Ентоні Перкінс, Офра Хаза, Айзек Азімов – цей
список насправді на багато порядків довший, і більшість людей у ньому не
такі знамениті. У третю неділю травня відзначається Міжнародний день
пам’яті тих, хто помер від СНІДу. В цей день активісти по всьому світу не
тільки вшановують пам’ять померлих, а й говорять про життя. Адже сьогодні
із ВІЛ можна жити.
Україна посідає одне з перших місць серед країн європейського регіону
за кількістю ВІЛ-позитивних, залишаючись країною з високим поширенням
ВІЛ-інфекції. Проте кожна третя ВІЛ-позитивна людина або не знає свій
ВІЛ-статус, або залишається поза межами медичного нагляду й відповідно не
отримує лікування.
Нагадаємо, що активний спалах інфекції відбувся на початку 80-х років
ХХ ст. в США, але подальші дослідження показали, що перші випадки
хвороби траплялися в Африці ще в 50-х роках ХХ століття і звідти
поширились по всьому світу.
ВІЛ-інфекція має декілька стадій розвитку — від безсимптомної,
коли людина практично не помічає жодних ознак інфікування, до
термінальної — коли захворювання вже не підлягає контролю.
Ранні стадії ВІЛ-інфекції наразі піддаються пожиттєвій підтримувальній
терапії. Термінальна стадія інфекції має назву СНІД або синдром набутого
імунодефіциту.
Періодичне тестування на ВІЛ є однією з форм профілактики розвитку
СНІД, адже у багатьох випадках хворобу помічають саме на останньому
етапі, коли допомогти людині вже дуже важко.
Методи тестування на ВІЛ пройшли цілу еволюцію та змінили кілька
поколінь. Сучасні тести мають високу специфічність і чутливість у межах 98-
99,9 %, але навіть їх потрібно пройти кілька разів, щоб остаточно поставити
діагноз.
Попри виклики нинішнього часу, сьогодні тестування та лікування ВІЛ,
профілактика та сервіси є доступними в Україні. Аналіз на
ВІЛ рекомендовано здавати 1-2 рази на рік усім людям, які живуть статевим
життям.
Пройдіть тестування на ВІЛ-інфекцію, якщо ви:
мали статеві стосунки без презерватива;
часто змінюєте статевих партнерів;
користувались голкою від шприца, яку вже хтось використовував до
вас;
мали контакт з біологічними рідинами (кров, сперма, виділення зі
статевих органів, слина з домішками крові, спинномозкова, амніотична,
синовіальна, перикардіальна, плевральна рідини) іншої людини, наприклад
при аваріях, травмуваннях, зокрема, під час виконання професійних
обов’язків, при нещасних випадках чи гендерному насиллі;
мали операцію із пересадки органів або маніпуляції із вливанням
донорської крові.
Пам’ятайте, що тільки від нас самих залежить наше майбутнє і майбутнє
наших дітей!
