Лісковий Олег Петрович

Лісковий Олег Петрович

Народився 13 листопада 1990 року в селі Улашанівка. Проживав у селі Соколів Житомирської області.

Навчався в Андріївському ліцеї. Здобув фах лицювальника-плиточника в професійно-технічному училищі м. Житомира, а також тракториста-машиніста — у Пулинському професійному ліцеї. Велику частину життя працював будівельником у містах України та за кордоном. У січні 2022 року отримав травму хребта, пройшов реабілітацію та влаштувався на роботу в ТОВ «Кромберг енд Шуберт» у Житомирі.

Олег був добрим, працьовитим, турботливим. Зі своїм сином любив їздити на тракторі, грав у волейбол, а доньці обіцяв добудувати будинок, щоб у неї була власна кімната. Завжди відповідав на дзвінки словами: «Все добре». Мріяв побачити, як син іде до першого класу, завезти рідних на відпочинок і просто — жити, любити, бути поряд.

У вересні 2022 року розпочав службу у Збройних Силах України як водій автомобільного підвозу боєприпасів взводу матеріального забезпечення танкового батальйону (військова частина А3719). Позивний — «Лесик», який отримав під час навчань у Великобританії.

9 грудня 2024 року загинув поблизу села Діброва, Сєвєродонецького району Луганської області внаслідок скиду вибухового пристрою з ворожого безпілотника, виконуючи завдання із забезпечення оборони України.

Похований у рідному селі Улашанівка поруч із батьком — такою була його остання воля.

Залишилися дружина, син Владислав, донька Валерія, мати, брати та сестри.

СВІТЛА ПАМʼЯТЬ І ВІЧНА СЛАВА ГЕРОЮ!