4. SWOT-матриця Курненської громади.

Дата: 16.07.2021 22:35

Кількість переглядів: 628

4. SWOT-матриця Курненської громади.

5. Порівняльні переваги, виклики та ризики

Порівняльні переваги

(визначені в результаті аналізу сильних сторін і можливостей)

• Тенденція до росту попиту на цукор та іншу сільгосппродукцію на світових ринках, розташування поруч Прилук з його значними економічними та фінансовими ресурсами, державні та міжнародні програми сприяння розвитку малого й середнього бізнесу, сільського господарства, а також повернення заробітчан додому створюють сприятливі умови для робити численних сільгосппідприємств на теренах громади.
• Тенденція до росту попиту на цукор та іншу сільгосппродукцію на світових ринка, а також вплив розташованого поруч м. Прилуки з його фінансово-економічними ресурсами позитивно впливатиме на діяльність ЗАТ «Линовицький цукровий комбінат “Красний”» та сезонне забезпечення робочих місць.
• Тенденція до росту попиту на цукор та іншу сільгосппродукцію разом із поверненням частини заробітчан додому збільшуватимуть інтерес до линовицьких чорноземів
• Тенденція до росту попиту на цукор та іншу сільгосппродукцію, попит на внутрішній, зокрема «зелений» туризм, разом із державної та міжнародною підтримкою малого бізнесу посилюватимуть значення хорошої логістики Линовицької громади та сприятимуть розвитку відповідних можливостей.
• Ріст попиту та сільгосппродукцію разом із залученням фінансово-економічних можливостей Прилук здатні сприяти збереженню за Линовицею статусу громади-донора.
• Підтримка українських та міжнародних організацій, що надають допомогу територіальній громаді, сприятиме кращій організації роботи виконкому та ради громади;
• Залучення державних і міжнародних програм допомоги розвитку малому бізнесу, сільському господарству та повернення частини заробітчан додому вдало сполучається з високим рівнем спеціальної освіти мешканців громади;
• Наявність природних ресурсів, попит на внутрішній, зокрема – «зелений» туризм, залучення державних і міжнародної програм розвитку малого бізнесу, підтримки сільського господарства, накладені на тенденцію до переселення мешканців значних міст до екологічно чистих та інфраструктурно розвинутих містечок стимулюватимуть розвиток сфери сервісу, покращення його якості;
• Залучення фінансово-економічних можливостей м. Прилуки, допомоги українських та міжнародних інституцій, а також наявність інтересу потенційних інвесторів до використання  місцевих та відновлювальних джерел енергії дозволять використати переваги нового генерального плану із зонінгом селища Линовиця.
• Допомога від українських та міжнанордних інституцій, залучення державних коштів на конкурсних засадах (ДФРР та ін.), «екологічних» грошей обласного бюджету, програм допомоги малому бізнесу, попит на внутрішній туризм, а також застосування нових технологій допоможуть задіяти туристичний потенціал громади – в Линовиці, селах Бубнівщина та Полонки.
• Розподіл бюджетних коштів, що спрямовуються на регіональний розвиток, на конкурсних засадах (ДФРР та ін.), залучення державних цільових програм та підтримки держави реформ у соціальнo-гуманітарній сферах, тенденція до більшої осілості підтримують діяльність  закладів освіти громади та сприятимуть їх розвитку.
• Допомога міжнародних та вітчизняних інституцій, залучення на конкурсних засадах коштів ДФРР, а також державних цільових програм дозволять створити кращі умови для розвитку масового спорту, зокрема, модернізувати стадіон громади в Линовиці.
• Залучення «екологічних» коштів обласного бюджету та застосування нових технологій дозволять розвинути діючу системи збору та вивезення  ТВП;
• Застосування новітніх технологій дозволить збільшити кількість адміністративних послуг та їх обсяг у ЦНАПі що відкривається.

Виклики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей)

• Негативний вплив малої площі та (відносно) мешканців громади на її розвиток можна зменшити, якщо залучити допомогу від організацій різних форм власності (українських та міжнародних), що опікуються територіальними громадами, та державні цільові програми соціальнo-гуманітарній сферах, а також із розвитку інфраструктури (зокрема – ДФРР).
• Стійкий від`ємний приріст населення можна загальмувати, якщо скористатися тенденцію до переселення мешканців значних міст до екологічно чистих та інфраструктурно розвинутих містечок, а також поверненням частини заробітчан додому (в зв`язку з пандемією короновірусу).
• Брак галузевих фахівців, діяльність яких необхідна для надання послу, можна зменшити задіявши організації різних форм власності, що надають допомогу територіальним громадам, тенденцію до переселення мешканців значних міст до екологічно чистих та інфраструктурно розвинутих містечок, а також поверненням частини заробітчан додому.
• Доходи селищного бюджету можна диверсифікувати й тим самим позбутися дуже великої залежності від одного підприємства, якщо скористатися ростом цін на продукти на світових ринках, залучити фінансово-економічні ресурси м. Прилуки, скористатися державними та міжнародними програмами розвитку малого бізнесу, залучивши для заробітчан що повертаються;
• Сезонне безробіття можна зменшити, а обсяги підприємницької активності збільшити, якщо залучити фінансово-економічні можливості Прилук, допомогу українських та міжнародних інституцій, розвивати туризм та залучити державні й міжнародні програми підтримки розвитку малого бізнесу та сільського господарства.
• Окремі ділянки автомобільних доріг, що знаходяться у вкрай поганому стані, можна відремонтувати, залучивши кошти ДФРР, інших державних програм, насамперед – Дорожнього фонду.
• Регулярне транспортне сполучення між населеними пунктами громади можна налагодити, залучивши бюджетні кошти, що спрямовуються на регіональний розвиток, на конкурсних засадах (ДФРР та ін.), державні та міжнародні програми розвитку малого бізнесу, а також – інфраструктурні.
• Нестачу можливостей проведення вільного часу для різних вікових груп населення, а наявні заклади культури перетворити на центри соціального тяжіння за умови залучення організацій різних форм власності, що надають допомогу територіальним громадам, а також державних цільових програм із  підтримки реформ у соціальнo-гуманітарній сферах.
• Малу громадянську активність мешканців громади можна збільшити, а пануючі настрої недовіри подолати в разі, якщо задіяти допомогу вітчизняних та міжнародних організацій;
• Негативний вплив цукрокомбінату на екологію можна подолати за сприяння організацій різних форм власності, що надають допомогу територіальним громадам, проєктів ДФРР та залучення «екологічних» коштів обласного бюджету.
• Вплив фактору неможливості на тепер отримати банківські послуги на теренах громади можна зменшити за допомогою використання ресурсів м. Прилук, а також застосування новітніх інформаційних технологій.
• Обсяги послуг із централізованого водопостачання та водовідведення можна збільшити за умови залучення допомоги від українських та міжнародних інституцій, що опікуються цими питаннями, коштів ДФРР, інших державних інфраструктурних цільових програм.
• Відсутність швидкісного Інтернету в 9 з 10 сіл громади можна компенсувати за рахунок застосування інформаційних технологій, що передбачають відмінні від поширених способи підключення.
• Особисті домогосподарства можна модернізувати, поширивши застосування ними нових культур та аграрних технологій, в разі залучення допомоги українських та міжнародних інституцій, державних та міжнародних програм допомоги розвитку сільському господарству, а також якщо скористатися знаннями заробітчан, які повернулися додому.

Ризики

(визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз)

• Прагнення держави до утворення більших за площею та населенням територіальних громад створює ризик для розвитку громади;
• Згортання активності світової економіки, її перепрофілювання та нова структуризації разом із наявністю поблизу громади значно більш центрів із значно вищою зарплатою негативно впливатимуть на чисельність її населення;
• Наявність у досяжній близькості від громади значно більш високооплачуваної роботи посилюватиме брак галузевих кадрів у громаді.
• Ухвалення державою непродуманих рішень у сфері земельних відносин, згортання активності світової економіки, її перепрофілювання та нова структуризація, агресивна експлуатація наявних орних земель агрохолдингами здатні посилити залежність доходів громади від одного підприємства.
• Ухвалення урядом непродуманих рішень у сфері земельних відносин та агресивна експлуатація наявних орних земель агрохолдингами, що управляються за меж громади, можуть призвести до зменшення й без того малих площ під пасовищами, сіножатями та багаторічними насадженнями.
• Згортання активності світової економіки, її перепрофілювання та нова структуризація та гальмування державних рішень щодо реформи місцевого самоврядування здатні негативно вплинути на рівень як соціальної, так і економічної активності мешканців громади.
• Політичний вплив на розподіл державної підтримки місцевого самоврядування (дотацій та субвенцій) та брак державного контролю щодо вивозу зерна та ін. сировини автотранспортом із перевищенням тоннажності створюють ризик, що дороги між населеними пунктами громади й надалі залишатимуться в незадовільному стані.
• Тенденція до перекладання державою на територіальні громади нових повноважень без компенсації витрат ускладнюватиме (через брак ресурсів) налагодження регулярного транспортного сполучення між населеними пунктами громади. Так само вона впливатиме на можливості модернізації місць відпочинку мешканців громади.
• Гальмування державних рішень щодо реформи місцевого самоврядування пригнічуватиме розвиток форм громадянської активності мешканців громади.
• Агресивна експлуатація наявних орних земель агрохолдингами, що управляються за меж громади та світова тенденція до потепління, що призводить до зменшення прісноводних ресурсів загрожуватимуть чистоті та самому факту існування каскаду Линовицьких ставків;
• Згортання активності світової економіки, її перепрофілювання та нова структуризація здатне гальмувати активність банків на території громади.
• Політичний вплив на розподіл державної підтримки місцевого самоврядування (дотацій та субвенцій) разом із тенденцією до потепління, що призводить до зменшення прісноводних ресурсів здатні негативно впливати на поширення можливостей надання зазначених послуг.

6. Сценарії розвитку Линовицької громади

          Линовицька територіальна громада перейшла на прямі міжбюджетні відносини з державним бюджетом з 3 січня 2018 р. Тобто ця дата є точкою відліку її існування як соціально-економічної цілісності, а не лише з точки зору правової чи адміністративної. Після виборів 25 жовтня 2020 р. до її складу увійшли ще дві сільські ради – Богданівська та Удайцівська.

На жаль, досі більшість статистичних даних є приблизними або ж розрахунковими через відсутність у державній статистиці такої одиниці обліку, як територіальна громада. Тому повноцінне формування сценаріїв із точки зору впливу внутрішніх факторів розвитку ускладнено. До цього питання варто повернутися після виконання першого Плану заходів із реалізації Стратегії. Поки що наведені елементи відображають, насамперед, вплив на громаду зовнішніх факторів. Хоча не лише.

          Основними сценаріями розвитку є інерційний (песимістичний) та модернізаційний (реалістичний).

Інерційний сценарій розвитку

          Інерційний сценарій базується на припущеннях, що баланс внутрішніх та зовнішніх факторів впливу на громаду, як суспільне та соціально-економічне явище, залишається незмінним, система змінюється за попереднім алгоритмом, тобто за інерцією. В цілому, суспільний, соціально-економічний стан країни та регіону є або нейтральним, або таким, що не сприяє розвитку громади.

          Базові припущення інерційного сценарію (національний рівень):

• латентний військовий конфлікт на сході України триває, спроби його завершення не дають вагомих результатів, але широкомасштабних військових дій немає;
• російські війська й надалі перебувають у прикордонних областях Росії та Білорусі, але далі демонстрації сили справа не йде;
• пандемія короновірусу триває до осені 2021 р., однак Україні вдається уникнути значних людських втрат;
• уряду вдається вчасно ухвалити зміни до перспективних планів формування територій спроможних громад та провести чергові вибори на новій адміністративно-територіальній основі;
• держава Україна уникає дефолту, отримує підтримку міжнародних фінансових інституцій, що дозволяє втримати помірні розміри інфляції (до 15% річної);
• водночас зовнішньоторговельне сальдо України залишається від’ємним на тлі постійних проблем із отриманням чергового траншу кредиту від МВФ  та інших міжнародних донорів, відповідно фінансовий стан держави – постійно загрозливий;
• в 2021 р. ВВП України незначно (2 – 3%) зросте, надолуживши падіння попереднього року;
• негаразди в економіці призводять до зростання протестних настроїв у суспільстві;
• через пандемію короновірусу до літа 2021 р. ЄС обмежуватиме доступ на свою територію, таким чином значна частина українських заробітчан вимушена шукати роботу на батьківщині, що збільшує безробіття, але водночас сприяє підвищенню конкуренції на ринку робочої сили;
• продовжується міжнародний тиск на державу України від її союзників, що стимулює запровадження нових регуляторних актів, які спрямовані на зменшення  рівня корупції та покращення умови ведення бізнесу; втім відбувається це все вкрай повільно;
• зменшується частка коштів, що виділяються для ДФРР, зростають політичні впливи використання ресурсів, що спрямовують на проєкти регіонального розвитку; 
• Україна отримує лише частину з запланованої допомоги Європейського Союзу через постійні зриви у виконанні або неякісне виконання власних зобов`язань щодо реалізації положень Угоди про асоціацію між Україною та ЄС;
• в Україні тривають процеси повільного переформатування серед православних церков, що діють на її теренах, але суспільних заворушень при цьому не відбувається;
• через непрозорість більшості процедур привабливість України для інвесторів із розвинутих країн залишається доволі низькою, водночас зростає інтерес третіх країн (наприклад, Туреччини, Китаю, інших азійських економік), що активно розвиваються та виявляються більш адаптованими до українських умов; 
• монетизацію пільг та субсидій проводиться формально, що не дає очікуваного ефекту – впорядкування використання бюджетних коштів та подолання   в суспільстві паразитичних настроїв,;
• в цілому в країні зберігається динамічний баланс серед різних політичних сил та суспільних настроїв що постійно змінюється на користь тієї чи іншої задіяної сторони; це створює доволі неспокійне суспільне тіло, але країна уникає значних потрясінь.

          Базові припущення інерційного сценарію – місцевий рівень:

• до середини 2021 р., в основному, питання, пов`язані з переходом до нового адміністративно-територіального устрою на базовому та субрегіональному рівні, будуть розв`язані;
• ідентичність громади формуватиметься повільно, головним критерієм самоідентифікації надалі залишатиметься населений пункт, старостинський округ – тобто місце проживання мешканця громади;
• помітна частина колишніх заробітчан шукатиме роботи на її теренах;
• туризм та рекреація знаходитимуться в стані стагнації – з огляду на несприятливі зовнішні обставини;
• рівень сервісу на теренах громади поступово покращуватиметься;
• триватимуть проблеми зі зниженням рівня води в ставках та їхнім замуленням, а також скидами відходів виробництва з цукрового заводу;
• випускники навчальних закладів, що розташовані на теренах громади, переважно залишатимуть громаду;
• банківські послуги на теренах громади, як в попередні роки, майже не надаватимуться;
• триватиме концентрація виробництва в руках кількох крупних товаровиробників;
• дрібні товаровиробники сільськогосподарської продукції не зможуть модернізувати своє господарство фрагментарно, воно матиме переважно традиційний характер;
• ресурси громади розподілятимуться, як правило, на короткотермінові потреби соціального характеру, проєктів із економічним ефектом не буде, а довгострокове планування існуватиме формально;
• наявна структура економіки не зазнає принципових змін, вона спиратиметься на сільське господарство та переробку (цукор);
• більшість коштів державного бюджету, що спрямовуються на розвиток, надалі розподілятимуться не через конкурси, а в «ручному режимі» – через субвенцію на соціально-економічний розвиток, громада зможе отримати незначну частину цього фінансування;
• інвестори не проявлятимуть інтерес до розвитку свого бізнесу на теренах громади;
• через брак досвіду та навиків громада не зможе залучити значних коштів міжнародної технічної допомоги;
• наявна структура комунальних організацій соціальної та гуманітарної сфер у цілому зберігатиметься;
• рівень надання адміністративних послуг покращиться – за рахунок ЦНАПу;
• якість зв`язку (мобільний, Інтернет) змін не зазнає;
• рівень громадянської активності мешканців громади залишатиметься на низькому рівні; 
• рівень підприємницької активності не зміниться, надходження від такого роду діяльності незначно зростуть, але й надалі місцеві підприємці масово уникатимуть сплати податків, акцизів, а також паразитуватимуть на державних програмах соціальної допомоги.

Результат інерційного сценарію:

• деструктивні демографічні процеси триватимуть, але чисельність населення громади дещо компенсуватиметься за рахунок заробітчан;
• громада відчуватиме брак галузевих фахівців, що зростатиме;
• більшість мешканців громади майже не впливатимуть на ухвалення її управлінських рішень, що не сприятиме росту довіри до влади;
• дрібні товаровиробники поступово витіснятимуться з ринку, рівень їх доходів впаде;
• підприємницька активність мешканців громади залишатимуться на низькому рівні, а наявна відбуватиметься переважно нелегально;
• погіршуватиметься загальний стан природного середовища, зокрема – ставків;
• розвиток аграрної сфери залишатиметься динамічним, але це мало впливатиме на добробут місцевих мешканців, адже майже не супроводжуватиметься збільшенням крупними товаровиробниками чисельності робочих місць;
• крупні агропідприємства надалі безконтрольно використовуватимуть хімікати для обробки полів, що негативно впливатиме на стан природного середовища та здоров`я населення;
• значних інфаструктурних проєктів на теренах громади не відбуватиметься, обмежуючись локальними покращеннями.

Модернізаційний сценарій розвитку

          Модернізаційний сценарій розвитку базується на припущеннях, формування дуже сприятливих зовнішніх (міжнародних, національних) та внутрішніх (в громаді) факторів впливу. Тобто громада максимально скористається можливостями стрімкого розвитку країни.

Базові припущення модернізаційного сценарію (національний та регіональний рівень):

• держава Україна ухвалює та запроваджує рішення, в результаті реалізації яких долається системна корупція, її обсяги суттєво також зменшаться на оперативному рівні, що позитивно впливає на рівень податкових надходжень та ефективність використання бюджетних коштів;
• державі Україна вдається швидко адаптуватися до управління територіями за умов нового  адміністративно-територіального устрою;
• результати місцеві виборів 2020 р. сприяютимуть закріпленню результатів реформи;
• попри триваючу пандемію короновірусу Україні вдається адаптуватися до умов що змінилися, уникнути нового піку захворювань до масової вакцинації громадян, отже – й значних людських втрат;
• на світових ринках ціни на енергоносії та промислові товари  стабілізуються на відносно невисокому рівні, водночас зростуть ціни на сільськогосподарські товари;
• в Україні вдасться налагодити систему внутрішньої сертифікації, насамперед, сільськогосподарських товарів, що спростить вихід товаровиробників на ринок ЄС та третіх країн;
• економіка України, після серйозного (5 – 7%) падіння у 2020 р., демонструє стійке зростання;
• стрімко поширюється практика надання державою та органами місцевого самоврядування послуг, насамперед – адміністративних, за допомогою інформаційних технологій, рівень відповідних знань, вмінь та навичок громадян зростає адекватними темпами;
• збільшується осілість громадян України, вони значно менше відвідують інші держави та регіони власної, водночас зростає їх потяг до спілкування в громадських місцях;
• суттєво зростає використання електронних засобів для комунікацій між громадянами, зокрема – ділових відносин, в тому числі – практика роботи вдома, а не в офісі;
• держава Україна налагоджує конструктивну співпрацю з міжнародними фінансовими інституціями, що дозволить втримати курс гривні та показники інфляції в межах, що передбачені державним бюджетом;
• Україна вчасно та в повному обсязі виконуватиме свої зобов`язання перед партнерами (насамперед, ЄС та США), що призведе до збільшення обсягів фінансової допомоги;
• кошти, що спрямовуються на регіональний економічний розвиток, розподілятимуться прозоро, на конкурсних засадах, через ДФРР та інші державні програми;
• дедалі зростає економічний ефект від децентралізації та пожвавлення місцевої економічної активності, що позитивно вплине на рівень життя в країні в цілому;
• більшість українських заробітчан, що повернулися з країнах ЄС, знаходять собі гідну роботу на батьківщині або ж заснвують власний бізнес, відтворюючи в Україні нову виробничу культуру та ділових взаємин;
• на сході України триватиме латентний конфлікт, процес реінтеграції окупованих територій відбувається невизначено довгий термін; це зменшить видатки державного бюджету та, водночас, не вимагає  значних капіталовкладень зі сторони України до понівечених територій;
• українській державі вдасться монетизувати пільги та навести лад у наданні соціальної допомоги, що дозволить перерозподілити наявні ресурси та використовувати їх ефективніше;
• українська держава зможе забезпечити належний контроль державного кордону та захист внутрішнього ринку від контрабанди;
• Чернігівська область демонструватиме темпи розвитку, що випереджатимуть середньоукраїнські показники та привертатимуть додатковий інтерес потенційних інвесторів.

Базові припущення модернізаційного сценарію – місцевий рівень:

• територіальна громада існувати в рамках, передбачених затвердженим урядом Перспективним планом;
• доволі швидко вдасться сформовати локальну ідентичність оновленої громади як територіальної спільноти зі спільними інтересами;
• громада інвентаризує всі свої наявні ресурси, запровадить довгострокове планування та зможе ними ефективно управляти;
• громада перегляне підходу до бюджетування на користь проєктів, що сприяють економічному розвитку, зокрема – підтримці мікро- та малого бізнесу;
• громаді вдасться залучити та втримати всіх необхідних кваліфікованих галузевих фахівців;
• громаді вдасться налагодити системну роботу з підтримки мікро- та малого бізнесу, фермерства, збільшиться їх рівень довіри до влади;
• громаді вдасться привернути до них увагу зовнішнього світу до своїх туристичних потенціалів;
• громада запроваджуватиме та розвиватиме різноманітні форми підтримки діяльності   громадських організацій;
• громада сформує достатню інституційну спроможність аби постійно залучати значні зовнішні джерела фінансування – на конкурсних засадах;
• значну увагу громада приділятиме охороні навколишнього середовища, насамперед, збереженню каскаду ставків та утилізації побутових відходів;
• значних позитивних змін зазнає спортивна інфраструктура, організація масового спорту в цілому, виникнуть та працюватимуть добровільні спортивні об`єднання;
• рівень роботи обслуговування в ЦНАПі та кількість послуг, що там надаються, не поступатимуться містам обласного значення;
• громада збільшить чисельність соціальних та комунальних послуг що надаються, розширить їх географію та підвищить якість, зокрема – питної води;
• малі сільськогосподарські товаровиробники зможуть об`єднатися в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, налагодити сертифікацію своєї продукції та формування товарних партій;
• будуть розроблені та поширені інвестиційні пропозиції громади;
• заклади соціальної та гуманітарної сфери будуть оптимізовані та модернізовані, їхня діяльність частково перепрофільована – відповідно до поточних потреб та наявних викликів;
• довіра між людьми стане визначальною для ділового клімату в громаді.

Результат модернізаційного сценарію:

• Линовицька громада стане легко впізнаваною для зовнішнього світу;
• активізується інтерес інвесторів до громади (нові підприємства);
• збільшиться громадянська активність мешканців громади, вони разом відстоюють її інтереси та саме існування територіальної громади – через місцеві ініціативи, громадські організації та інші форми;
• зменшиться «тінізація» економіки, пожвавиться легальна активність мікро та малого бізнесу, збільшаться податкові надходження від них до бюджету громади від підприємців, що дозволить диверсифікувати його джерела;
• підвищиться рівень сервісу, зокрема туристичного;
• покращиться благоустрій населених пунктів, а парки ім. Т.Шевченка та Жевхівщина перетвориться на улюблене місце відпочинку мешканців громади та її туристичну принаду;
• сфера рекреації приноситиме суттєві надходження до бюджету громади;
• суттєво зросте рівень використання та володіння інформаційними технологіями;
• суттєво зросте рівень доходів населення, як наслідок – надходження до місцевого бюджету;
• дрібним товаровиробникам вдається відстоювати своє місце на ринку продовольчих товарів, що призведе до зростання зайнятості та доходів місцевого населення;
• кожного року громада залучатиме значні зовнішні ресурси для свого розвитку – як з державного бюджету України, так і міжнародної технічної допомоги;
• нові ресурсні можливості дозволяють громаді значно покращити стан своєї інфраструктури (зокрема, доріг) та рівень послуг, що надаються;
• спорт стане модним, одночасно зміцниться рівень здоров`я мешканців громади та зменшиться рівень злочинності;
• громада покращить екологічну ситуацію;
• відсоток коштів, що спрямовується на  проєкти з економічним ефектом – збільшиться.

« повернутися