Пам'ятка щодо декларування зброї
13:00 14.11.2025
Новини
У Курненському ліцеї стартували змагання з масового футболу в межах всеукраїнського проєкту «Пліч-о-пліч», який спрямований на підтримку шкільного спорту, згуртування учнівської спільноти та популяризацію активного способу життя серед молоді.
09:30 14.11.2025
Курненська громада дякує депутатці Житомирської районної ради Наталії Прилуцькій за надану допомогу!
Завдяки співпраці сільського голови Леоніда Корзуна та начальника відділу соціального захисту населення та охорони здоров’я Ольги Мартинчук, депутатка Житомирської районної ради Наталія Прилуцька вже в котре надала благодійну допомогу жителям Курненської територіальної громади, які опинилися у складних життєвих обставинах.16:12 13.11.2025
Під час змістовної лекції-діалогу учасники обговорили тему «Війна за незалежність у контексті нової генерації гібридних воєн».
16:09 13.11.2025
Завершився проєкт стажування молоді в органах місцевого самоврядування
Проект дав можливість активним і небайдужим юнакам та дівчатам ближче познайомитися з роботою Курненської сільської ради, здобути практичний досвід і запропонувати власні ідеї для розвитку громади.15:46 13.11.2025
У Львові від сказу померла 40-річна мешканка Волині
У неділю, 9 листопада, у Львівській обласній інфекційній лікарні померла 40-річна жінка з Волині, у якої після укусу кота запідозрили сказ. Шансів вижити у пацієнтки не було, бо це захворювання не лікується. Та виникненню хвороби можна запобігти, якщо вчасно провести антирабічне лікування. Останній летальний випадок від сказу на Львівщині було зафіксовано у 2018 році.15:26 13.11.2025
21 ЛИСТОПАДА- ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ З ХОЗЛ
Сьогодня відзначається Всесвітній день боротьби з хронічним обструктивним захворюванням легень (ХОЗЛ). Щороку цей день покликаний підвищити нашу обізнаність, сприяти обміну знаннями та обговоренню шляхів зменшення тягаря ХОЗЛ у всьому світі. Тема цього дня у 2025 році - «Задишка. Думайте про ХОЗЛ». Вона нагадує: хоча ХОЗЛ є третьою за поширеністю причиною смерті у світі, захворювання досі часто залишається недіагностованим або помилково діагностованим. Це означає, що тисячі людей не отримують своєчасного та правильного лікування. За оцінками ВООЗ, понад 390 мільйонів людей у світі живуть із ХОЗЛ і лише близько половини пацієнтів знають про свій діагноз. ХОЗЛ - це не окреме захворювання, а узагальнюючий термін для хронічних запальних процесів у легенях, що виникають через тривале подразнення дихальних шляхів шкідливими речовинами. Основні причини - тютюновий дим, промисловий пил, а також вірусно-бактеріальні інфекції, які ушкоджують бронхи та легені. Діагноз ХОЗЛ слід розглядати у пацієнтів із такими симптомами: - задишка; - хронічний кашель; - виділення мокротиння; - рецидивуючі інфекції нижніх дихальних шляхів; - наявність факторів ризику (куріння, вплив пилу, диму від палива чи шкідливих виробничих чинників). Повністю вилікувати ХОЗЛ неможливо, тому слід вжити всі заходи, аби попередити цю недугу: -найефективніший спосіб запобігти ХОЗЛ – відмовитися від тютюнопаління та пасивного куріння. У колишніх курців ризик значно знижується вже протягом кількох років. -провітрювати приміщення та користуватися безпечними джерелами тепла і палива. Велику роль відіграє екологічна безпека: чисте повітря, якісні умови праці та відмова від використання небезпечних видів палива у побуті. -використовувати захисні засоби при роботі у запилених або хімічно небезпечних умовах; -підтримувати фізичну активність і робити дихальні вправи. Регулярна фізична активність допомагає підтримувати дихальну систему навіть у людей із встановленим діагнозом. -регулярно проходити медичні огляди, особливо якщо є фактори ризику.10:59 12.11.2025
КУРІННЯ І ХОЗЛ : НЕВИДИМИЙ ЗВ'ЯЗОК, ЯКИЙ РУЙНУЄ ЛЕГЕНІ.
Кожного року, у третій четвер листопада, увесь світ відзначає Міжнародний день відмови від куріння. Це чудовий привід замислитися про своє здоров'я і назавжди позбавитися від тютюнової залежності. Про шкоду сигарет знають практично усі - від малого до старого. Антинікотинові кампанії, соціальні ролики, всілякі акції спрямовані на те, щоб позбавитися від цієї згубної звички. Проте любителів викурити сигаретку менше не стає. За статистикою, більше 40 % дорослого населення України палить. Причому, щорічно ряди курців поповнюються приблизно на 100 тисяч чоловік. За рік українці викурюють близько 125 млрд. сигарет (2 місце у світі). У нашій країні палять 2/3 чоловіків, що є одним з найвищих показників серед осіб чоловічої статі у світі. Збільшилася за останні 20 років і чисельність жінок, що палять: нині цю шкідливу звичку має кожна 5-а, що пояснюється появою «жіночих» сигарет і агресивною рекламою тютюнових компаній. Щороку зростає кількість дітей, які стикаються з нікотиновою залежністю (у країні налічується 8,6 млн. курців у віці менше 18 років). Паління, як активне, так і пасивне є головною причиною розвитку безлічі захворювань. Одно з них – хронічне обструктивне захворювання легенів (ХОЗЛ). Нині, проблема ХОЗЛ характеризується широкою поширеністю, високими показниками смертності, інвалідності і значним економічним збитком. Хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) - це одне з найпоширеніших і водночас найбільш недооцінених захворювань сучасності. Найбільший фактор ризику розвитку ХОЗЛ – це куріння. Саме тютюновий дим є головною причиною ураження бронхів і легень, що призводить до хронічного кашлю, задишки та поступової втрати дихальної функції. Як куріння впливає на легені? Тютюновий дим містить понад 7 000 хімічних речовин, з яких щонайменше 70 є канцерогенами. Постійне вдихання диму: - ушкоджує слизову оболонку дихальних шляхів - викликає хронічне запалення та набряк бронхів; - руйнує легеневі альвеоли, що призводить до емфіземи;10:52 12.11.2025
НЕВИДИМА НЕБЕЗПЕКА: ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПРО АНТИБІОТИКИ
Антибіотики – це критично важливі ліки, а не вітаміни. Якщо їх пити про всяк випадок чи не за призначенням, вони втрачають силу, бо бактерії легко набувають стійкості до них. Їхня стійкість – це наша вразливість. Протимікробні препарати у світі розділяють на три групи: доступу, спостереження та резерву: -Антибіотики групи доступу – це препарати першого вибору, з найнижчою ймовірністю резистентності. -Антибіотики групи спостереження призначають, коли антибіотики першої лінії не діють. -Антибіотики групи резерву – це препарати, призначені на крайній випадок порятунку життя і здоров’я, коли ніщо інше на інфекцію вже не діє. Серед головних причин розвитку антибіотикорезистентності є надмірне використання антибіотиків та недотримання призначеного лікарем курсу лікування. Внаслідок резистентності антибіотики та інші протимікробні препарати (як давно відомі, так і нещодавно винайдені) стають неефективними, а інфекції стає важко або неможливо вилікувати. Особливо небезпечна стійкість до протимікробних препаратів у час війни. За правильного застосування такі ліки рятують життя пораненим і хворим військовим. Проте, якщо резистентність до таких ліків поширилася, це сильно ускладнює лікування й одужання пацієнтів. Яких рекомендацій важливо дотримуватися пацієнтам? -Приймати протимікробні препарати лише за призначенням лікаря, у жодному разі не займатися самолікуванням. -Не використовувати антибіотики для лікування вірусних інфекцій. -Проходити повний курс лікування згідно з призначенням лікаря, не пропускати прийом ліків, не переривати лікування, навіть якщо стало краще. -Не ділитися протимікробними препаратами з друзями чи родичами і не «призначати» їм лікування. Щоб запобігти стійкості до антибіотиків, медичним працівникам необхідно: - Дотримуватися гігієни рук, забезпечувати чистоту інструментів, медичного обладнання та приміщень лікарні. - Призначати протимікробні препарати лише тоді, коли вони необхідні, відповідно до чинних галузевих стандартів.10:48 12.11.2025
